КВАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
квач
очевидно, повʼязане з укр. ква́цяти «розмазувати», ква́цати «тс.», болг. [ква́цам] «мажу»;
повʼязання з псл. kváka «гак» (Brückner 286), як і виведення з нвн. Quast(e) «пензель; пучок» (Шелудько 33; Потебня РФВ 1879 І 262; Karłowicz SWO 305), необґрунтоване;
р. діал. бр. квач, п. kwač (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
квачня́
«шматок черевика, в який втикають квач»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| квач | білоруська |
| ква́цам «мажу» | болгарська |
| Quast(e) «пензель; пучок» | нововерхньонімецька |
| kwač (з укр.) | польська |
| kváka «гак» | праслов’янська |
| квач (діал.) | російська |
| ква́цяти «розмазувати» | українська |
| ква́цати «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України