КВАТИРА — ЕТИМОЛОГІЯ

кварти́ра

[«100 грамів»] МСБГ, [квати́рник] «квартирант» Ж, квартирува́ти (ся), кватирува́ти;
через російське і через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нім. Quartíer (ст. quatier) «четверта частина; фаза місяця; міра рідини; міський квартал; військовий табір; помешкання» походить від свн. quartier «четверта частина», яке зводиться до слат. quarterium «тс.» з лат. quārtārius «четверта частина, чверть, кварта, мірка», повʼязаного з guārtus «четвертий»;
р. болг. м. кварти́ра, бр. кватэ́ра, п. kwartera, [kwartyr, kwartera], ч. kvartýr, слц. розм. kvartielʼ, вл. kwartěr, схв. квàртӣр, слн. kvartír;
Фонетичні та словотвірні варіанти

квартира́нт
квате́ра
квати́ра «квартира; (заст.) фаза (місяця); (заст.) шибка; [кватирка]»
кватира́нт
квати́рка (у вікні)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кватэ́ра білоруська
кварти́ра болгарська
kwartěr верхньолужицька
quārtārius «четверта частина, чверть, кварта, мірка» латинська
guārtus «четвертий» латинська
кварти́ра македонська
Quartíer «четверта частина; фаза місяця; міра рідини; міський квартал; військовий табір; помешкання» (ст. quatier) німецька
quatier (ст.) німецька
kwartera польська
kwartyr польська
kwartera польська
квàртӣр сербохорватська
quartier «четверта частина» середньоверхньнімецька
quarterium «тс.» середньолатинська
kvartielʼ (розм.) словацька
kvartír словенська
kvartýr чеська
кварти́ра ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України