КАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ках (вигук, яким передається крик качки)
звуконаслідувальне утворення;
р. [ка́хкать] «кахкати» (про качку), ч. káchati, слц. [kachac] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
как-ка́к
ка́хкати
(про качок)
ка́хнути
кахоті́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́хкать «кахкати» (про качку) | російська |
| kachac «тс.» | словацька |
| káchati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України