КАТАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ката́р
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Katárrh, фр. catarrhe «тс.» походять від лат. catarrhus (термін медичної латині), що зводиться до гр. κατάρροος «стікання; катар, нежить», повʼязаного з дієсловом καταρρεĩν «стікати, обпадати», утвореним з префікса κατα- «вниз» і дієслова ῥεĩν «текти», спорідненого з дінд. srávati «тече», лит. sravà «течія, кровотеча», псл. *sruja «струмінь», укр. струм;
р. болг. ката́р, бр. м. ка́тар, п. katar «катар; нежить», ч. слц. katar «катар», вл. katarrh, схв. кàтāр, кȁтāр, слн. katár «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
катара́льний
ко́тер
«нежить»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́тар | білоруська |
| ката́р | болгарська |
| katarrh | верхньолужицька |
| κατάρροος «стікання; катар, нежить» | грецька |
| καταρρεĩν «стікати, обпадати» | грецька |
| κατα- «вниз» | грецька |
| ῥεĩν «текти» | грецька |
| srávati «тече» | давньоіндійська |
| catarrhus (термін медичної латині) | латинська |
| sravà «течія, кровотеча» | литовська |
| ка́тар | македонська |
| Katárrh | німецька |
| katar «катар; нежить» | польська |
| *sruja «струмінь» | праслов’янська |
| ката́р | російська |
| кàтāр | сербохорватська |
| кȁтāр | сербохорватська |
| katar «катар» | словацька |
| katár «тс.» | словенська |
| струм | українська |
| catarrhe «тс.» | французька |
| katar «катар» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України