КАСИРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
каси́р
запозичення з німецької і (друга форма) з польської мов;
нім. ст. і діал. Kassier, як і п. kasjer, походить від іт. cassiere «касир», повʼязаного з cassa «каса»;
р. касси́р, бр. касі́р, п. kasjer, ч. слц. слн. kasír, болг. касие́р, схв. кàсӣр;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́сиєр
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
касі́р | білоруська |
касие́р | болгарська |
cassiere «касир» | італійська |
cassa «каса» | італійська |
Kassier (ст.)(діал.) | німецька |
kasjer | польська |
kasjer | польська |
касси́р | російська |
кàсӣр | сербохорватська |
kasír | словацька |
kasír | словенська |
kasír | чеська |
касува́ти «анулювати»
запозичення з польської мови;
п. kasować «анулювати», як і р. касси́ровать, ч. [kasírovati], слц. kasírovatʼ, болг. каси́рам, схв. каси́рати, слн. kasírati, походить від пізньолат. casso «касую, анулюю», повʼязаного з лат. cassus «порожній; даремний; недійсний», careo (‹*caseo) «я позбавлений, не маю», спорідненим з лат. castro «підрізую», дінд. śásati «ріже», псл. kosa, česati, укр. коса́, чеса́ти;
р. ст. скассова́ть, бр. касава́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
накасі́рувать
«надбати, настаратися»
розкасирува́ти
«тс.»
розкасува́ти
«розформувати; витратити, ліквідувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
касава́ць | білоруська |
каси́рам | болгарська |
śásati «ріже» | давньоіндійська |
cassus «порожній; даремний; недійсний» | латинська |
castro «підрізую» | латинська |
careo | латинська |
*caseo | латинська |
casso «касую, анулюю» | пізньолатинська |
kasować «анулювати» | польська |
kosa | праслов’янська |
česati | праслов’янська |
касси́ровать | російська |
скассова́ть (ст.) | російська |
каси́рати | сербохорватська |
kasírovatʼ | словацька |
kasírati | словенська |
коса́ | українська |
чеса́ти | українська |
kasírovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України