КАСИРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

каси́р

запозичення з німецької і (друга форма) з польської мов;
нім. ст. і діал. Kassier, як і п. kasjer, походить від іт. cassiere «касир», повʼязаного з cassa «каса»;
р. касси́р, бр. касі́р, п. kasjer, ч. слц. слн. kasír, болг. касие́р, схв. кàсӣр;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́сиєр
Етимологічні відповідники

Слово Мова
касі́р білоруська
касие́р болгарська
cassiere «касир» італійська
cassa «каса» італійська
Kassier (ст.)(діал.) німецька
kasjer польська
kasjer польська
касси́р російська
кàсӣр сербохорватська
kasír словацька
kasír словенська
kasír чеська

касува́ти «анулювати»

запозичення з польської мови;
п. kasować «анулювати», як і р. касси́ровать, ч. [kasírovati], слц. kasírovatʼ, болг. каси́рам, схв. каси́рати, слн. kasírati, походить від пізньолат. casso «касую, анулюю», повʼязаного з лат. cassus «порожній; даремний; недійсний», careo (‹*caseo) «я позбавлений, не маю», спорідненим з лат. castro «підрізую», дінд. śásati «ріже», псл. kosa, česati, укр. коса́, чеса́ти;
р. ст. скассова́ть, бр. касава́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

накасі́рувать «надбати, настаратися»
розкасирува́ти «тс.»
розкасува́ти «розформувати; витратити, ліквідувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
касава́ць білоруська
каси́рам болгарська
śásati «ріже» давньоіндійська
cassus «порожній; даремний; недійсний» латинська
castro «підрізую» латинська
careo латинська
*caseo латинська
casso «касую, анулюю» пізньолатинська
kasować «анулювати» польська
kosa праслов’янська
česati праслов’янська
касси́ровать російська
скассова́ть (ст.) російська
каси́рати сербохорватська
kasírovatʼ словацька
kasírati словенська
коса́ українська
чеса́ти українська
kasírovati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України