КАРНИЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
карни́з
запозичення з німецької мови;
нвн. Karnies походить від іт. comice «карниз» (як архітектурна оздоба), утвореного в результаті контамінації лат. corōnis «віночок; кінцевий розчерк на письмі», що походить від гр. κορωνίς «тс.», і лат. соrnіх «ворона»;
р. карни́з, бр. карні́з, п. karnisz, ст. karnes, слц. karnis, схв. кàрнӣж, кàрнӣз, карни́за, болг. корни́з, слн. karnísa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
корни́з
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карні́з | білоруська |
| корни́з | болгарська |
| κορωνίς «тс.» | грецька |
| comice «карниз» (як архітектурна оздоба) | італійська |
| corōnis «віночок; кінцевий розчерк на письмі» | латинська |
| соrnіх «ворона» | латинська |
| Karnies | нововерхньонімецька |
| karnisz | польська |
| karnes (ст.) | польська |
| карни́з | російська |
| кàрнӣж | сербохорватська |
| кàрнӣз | сербохорватська |
| карни́за | сербохорватська |
| karnis | словацька |
| karnísa | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України