КАРЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

через польське посередництво запозичено з німецької мови;

двн. [karal] «малюк», свн. [karl] «тс.», як і нвн. Kerl «парубок», було семантичним варіантом до karl «чоловік»;

р. ка́рла, ка́рлик, бр. ка́рлік, п. karlę, karzel, karlik, ч. karlík;

запозичення з німецької мови;

нвн. Karl походить від свн. karl «чоловік», двн. karal «тс.», спорідненого з нвн. Kerl «хлопець, чоловʼяга», дісл. karl «старий чоловік, чоловік; хлоп, слуга», гр. γέρων «старик», γηραλέος «старий», дінд. járati «старіє; минає», перс. zer «старик», вірм. cer «тс.»;

р. бр. болг. Карл, п. слц. Karol, ч. Karel, вл. Karl, нл. Karlo, схв. Kȃrlo, слн. Karel;