КАРДО — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́рда «залізна щітка для вовни і льону; чесальна машина»

очевидно, через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. Kárde «ворсувальна шишка, скребло», двн. karta, karda «скребло» походить від лат. carduus (нар.-лат. cardus) «будяк», повʼязаного з carrere «чесати вовну», спорідненим з дінд. kaṣati (‹*karṣati) «тре, скребе», лит. kḁr̃šti «почісувати, видовбувати, чистити скреблом», псл. *korstа, укр. коро́ста;
р. [ка́рда] «залізна або будякова щітка для вовни і бавовни», п. kardacz «скребло», болг. карди́рам «ворсую», схв. kȁrtati «чесати (вовну)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карди́рам «ворсую» болгарська
karta давньоверхньонімецька
karda «скребло» давньоверхньонімецька
kaṣati «тре, скребе» (‹*karṣati) давньоіндійська
*karṣati давньоіндійська
carduus «будяк» (нар.-лат. cardus) латинська
carrere «чесати вовну» латинська
kḁr̃šti «почісувати, видовбувати, чистити скреблом» литовська
cardus народнолатинська
Kárde «ворсувальна шишка, скребло» нововерхньонімецька
kardacz «скребло» польська
*korstа праслов’янська
ка́рда «залізна або будякова щітка для вовни і бавовни» російська
kȁrtati «чесати (вовну)» сербохорватська
коро́ста українська

кардо́вник «їжача голівка, Sparganium L., Sparganium simplex Huds., Sparganium ramosum Huds.» (бот.)

похідне утворення від [ка́рда] «щітка для розчісування вовни і льону»;
назва зумовлена, очевидно, тим, що колючі круглі плоди їжачої голівки могли застосовуватись для ворсування тканин;
бр. [кардоўнік] «Sparganium ramosum»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кардоўнік «Sparganium ramosum» білоруська
ка́рда «щітка для розчісування вовни і льону» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України