КАПОСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́пость

результат метатези в слові *па́кость, яка мала відбутися в умовах збереження -о- в теперішньому новому закритому складі (пор. па́кість)՝, судячи з вузькості явища (навряд чи навіть спільносхіднословʼянське), воно відбулося не раніше XIII ст., після остаточного розпаду східнословʼянської єдності;
первісною територією його постання були, очевидно, північноукраїнські говірки, особливо східна і центральна їх частини;
про це свідчить як характерне для цих говірок збереження о нового закритого складу в ненаголошеній позиції, так і поширення слова в основному лише на території Наддніпрянщини;
р. [ка́пость];
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́посний
ка́посник
ка́посничати
ка́постити
капості́ти «робитися гидким»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*па́кость російська
ка́пость російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України