КАПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

менш переконливе повʼязання (Младенов 231; РФВ 71, 460–462) з дінд. kapna- «слиз», виведення (Ильинский РФВ 73, 288–291) з псл. *kraprja, розглядання kapati (Otrębski LP 8, 307) як ітератива від kropiti або як форми, вторинної (Machek ESJČ 239–240) щодо kvapati (пор. слн. kvapati «капати»), етимологічно навряд чи повʼязаних (Фасмер II 217);

повʼязується також з kopati «копати» (ЭССЯ 9, 144–145);

очевидно, слово звуконаслідувального походження (хоча вигук сучасних мов укр. р. кап, ч. kap (káp), п. вл. kap, схв. кȁп може бути вторинним);

споріднене з лит. kapnóti «капати» (про дощ);

псл. kapati;

р. ка́пать, бр. ка́паць, др. капати «капати, текти, лити; старіти, руйнуватися», п. kapać «капати; перебувати в достатку; давати щось потроху; [убожіти; помирати, здихати]», ч. kapati «капати; гинути, падати від виснаження (про худобу)», слц. kapatʼ «зникати; гинути, дохнути (про худобу)», вл. kapać «капати», нл. kapaś «тс.», полаб. kopĕ (‹*kápe) «капає», болг. ка́пя «капаю; падаю (про листя, плоди), випадаю (про волосся); протікаю», м. капе «капає; падає (про листя, плоди), випадає (про волосся); протікає», схв. кȁпати «капати; текти (про посуд); крапати (про дощ)», слн. kápati «капати; литися», стсл. капати «капати, стікати»;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. okap «тс.», як і ч. okap «найнижча частина стріхи, з якої капає вода», є префіксальним похідним від kapać «капати», спорідненого з укр. ка́пати;

псл. svьnǫti, пов’язане чергуванням голосних із světъ (‹ *svoitъ), виникло зі *svьtnǫti (‹ *svĭtnǫti);

випадіння кінцевого приголосного кореня, як у псл. kanǫti (р. ка́нуть) з *kapnǫti (пор. kapati, укр. ка́пати), gъnǫti (укр. гну́ти) з *gъbnǫti (пор. zagybati, р. загиба́ть);

голосний і (‹ѣ) в свіну́ти на місці колишнього ь з’явився, очевидно, в період занепаду редукованих під впливом основи світ (др. свѣтъ);

др. свьнути «тс.», свѣнути «встати на світанку», схв. сва̀нути «розвиднітися», стсл. освьнѫти «тс.»;

п. skapanieć «звестися ні на що», skapieć «знидіти, зачахнути», kapieć «нидіти, марніти», слц. skapat’ «згинути, здохнути, зникнути», як і болг. ска́пвам се «розкладатися, псуватися, гнити», м. скапе(се) «розкладається, гниє», схв. ска̏пати «згинути, змарніти», пов’язується з дієсловом ка́пати як утворення з первісним значенням «спливати крапля за краплею»;

запозичення з польської або словацької мови;

експресивне утворення звуконаслідувального характеру, подібне до ка́пати (пор.);

бр. [ця́паць] «хапати зубами», п. сіараć «чалапати, хляпати; плямкати»;