КАПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́пати

менш переконливе повʼязання (Младенов 231; РФВ 71, 460–462) з дінд. kapna- «слиз», виведення (Ильинский РФВ 73, 288–291) з псл. *kraprja, розглядання kapati (Otrębski LP 8, 307) як ітератива від kropiti або як форми, вторинної (Machek ESJČ 239–240) щодо kvapati (пор. слн. kvapati «капати»), етимологічно навряд чи повʼязаних (Фасмер II 217);
повʼязується також з kopati «копати» (ЭССЯ 9, 144–145);
очевидно, слово звуконаслідувального походження (хоча вигук сучасних мов укр. р. кап, ч. kap (káp), п. вл. kap, схв. кȁп може бути вторинним);
споріднене з лит. kapnóti «капати» (про дощ);
псл. kapati;
р. ка́пать, бр. ка́паць, др. капати «капати, текти, лити; старіти, руйнуватися», п. kapać «капати; перебувати в достатку; давати щось потроху; [убожіти; помирати, здихати]», ч. kapati «капати; гинути, падати від виснаження (про худобу)», слц. kapatʼ «зникати; гинути, дохнути (про худобу)», вл. kapać «капати», нл. kapaś «тс.», полаб. kopĕ (‹*kápe) «капає», болг. ка́пя «капаю; падаю (про листя, плоди), випадаю (про волосся); протікаю», м. капе «капає; падає (про листя, плоди), випадає (про волосся); протікає», схв. кȁпати «капати; текти (про посуд); крапати (про дощ)», слн. kápati «капати; литися», стсл. капати «капати, стікати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кап (виг.)
капани́на «капання, капіж; дрібний заробіток УРС; дрібна виплата Ж»
ка́панка «великодня писанка, зроблена плямами від накапаного воску»
капели́на
капельни́к «сталактит»
ка́пельниця (мед.)
капи́лочка «капелька»
капи́на «тс.; трохи»
капі́ж «капання»
ка́пка «капля; цятка Г; трохи; мале джерело Ж»
капкани́стий «покритий цятками»
ка́пкати «падати в воду, ловлячи здобич» (про чайок)
капки́на «капля»
капку «трохи»
капли́на «тс.»
капли́стий
ка́пля
ка́пнуx «слід від каплі воску, свічки, олії на одязі»
капо́та «капання»
капоті́ж «тс.»
капоті́ти
капти́ти «капати»
нака́пник «сталагміт»
нака́поватий «краплеподібний»
скап «бурулька»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́паць білоруська
ка́пя «капаю; падаю (про листя, плоди), випадаю (про волосся); протікаю» болгарська
kap верхньолужицька
kapać «капати» верхньолужицька
kapna- «слиз» давньоіндійська
капати «капати, текти, лити; старіти, руйнуватися» давньоруська
kapnóti «капати» (про дощ) литовська
капе «капає; падає (про листя, плоди), випадає (про волосся); протікає» македонська
kapaś «тс.» нижньолужицька
kopĕ «капає» (‹*kápe) полабська
*kápe полабська
kap польська
kapać «капати; перебувати в достатку; давати щось потроху; [убожіти; помирати, здихати]» польська
*kraprja праслов’янська
kapati праслов’янська
кап російська
ка́пать російська
кȁп сербохорватська
кȁпати «капати; текти (про посуд); крапати (про дощ)» сербохорватська
kapatʼ «зникати; гинути, дохнути (про худобу)» словацька
kápati «капати; литися» словенська
капати «капати, стікати» старослов’янська
кап українська
kap чеська
káp чеська
kapati «капати; гинути, падати від виснаження (про худобу)» чеська
kopati «копати» ?

о́кап «стічна труба на даху, карниз над вікном Ж; спад води з даху О»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. okap «тс.», як і ч. okap «найнижча частина стріхи, з якої капає вода», є префіксальним похідним від kapać «капати», спорідненого з укр. ка́пати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ока́па «частина даху, що виступає за стіни (для стоку води)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
okap «тс.» польська
ка́пати українська
okap «найнижча частина стріхи, з якої капає вода» чеська
kapać «капати» ?

свіну́ти(ся) «розвиднітися»

псл. svьnǫti, пов’язане чергуванням голосних із světъ (‹ *svoitъ), виникло зі *svьtnǫti (‹ *svĭtnǫti);
випадіння кінцевого приголосного кореня, як у псл. kanǫti (р. ка́нуть) з *kapnǫti (пор. kapati, укр. ка́пати), gъnǫti (укр. гну́ти) з *gъbnǫti (пор. zagybati, р. загиба́ть);
голосний і (‹ѣ) в свіну́ти на місці колишнього ь з’явився, очевидно, в період занепаду редукованих під впливом основи світ (др. свѣтъ);
др. свьнути «тс.», свѣнути «встати на світанку», схв. сва̀нути «розвиднітися», стсл. освьнѫти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розсвіну́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свѣтъ давньоруська
свьнути «тс.» давньоруська
свѣнути «встати на світанку» давньоруська
svьnǫti праслов’янська
*svьtnǫti (‹ *svĭtnǫti) праслов’янська
*svoitъ праслов’янська
*svĭtnǫti праслов’янська
*svoitъ праслов’янська
*svĭtnǫti праслов’янська
*svoitъ праслов’янська
*svĭtnǫti праслов’янська
*svoitъ праслов’янська
*svĭtnǫti праслов’янська
kanǫti (р. ка́нуть)(пор. kapati, укр. ка́пати) праслов’янська
*gъbnǫti (пор. zagybati, р. загиба́ть) праслов’янська
kapati праслов’янська
zagybati праслов’янська
kapati праслов’янська
zagybati праслов’янська
kapati праслов’янська
zagybati праслов’янська
ка́нуть російська
загиба́ть російська
ка́нуть російська
загиба́ть російська
ка́нуть російська
сва̀нути «розвиднітися» сербохорватська
освьнѫти «тс.» старослов’янська
ка́пати українська
ка́пати українська
ка́пати українська
свіну́ти українська
світ (др. свѣтъ) українська

ска́па́тися «зникати, гинути»

п. skapanieć «звестися ні на що», skapieć «знидіти, зачахнути», kapieć «нидіти, марніти», слц. skapat’ «згинути, здохнути, зникнути», як і болг. ска́пвам се «розкладатися, псуватися, гнити», м. скапе(се) «розкладається, гниє», схв. ска̏пати «згинути, змарніти», пов’язується з дієсловом ка́пати як утворення з первісним значенням «спливати крапля за краплею»;
запозичення з польської або словацької мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скапані́ти «зникнути, пропасти»
ска́пнути «зачахнути, померти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ска́пвам се «розкладатися, псуватися, гнити» болгарська
скапе(се) «розкладається, гниє» македонська
skapanieć «звестися ні на що» польська
ска̏пати «згинути, змарніти» сербохорватська
skapat' «згинути, здохнути, зникнути» словацька
skapieć «знидіти, зачахнути» ?
kapieć «нидіти, марніти» ?
ка́пати «спливати крапля за краплею» ?

ця́пка «плямка; крапелька»

експресивне утворення звуконаслідувального характеру, подібне до ка́пати (пор.);
бр. [ця́паць] «хапати зубами», п. сіараć «чалапати, хляпати; плямкати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзя́пка «тс.»
дзяпкани́стий «тс.»
дзя́пкати «тс. Ж; доїти»
цьо́пати «стукати»
цьопи́нка «дещиця»
цьо́пка «тс.»
цьопку «тс.»
цяпани́стий «плямистий»
ця́пати «черпати потроху (рідину); крапати»
цяпкани́ня «віск або парафін, що стікає зі свічки й застигає»
ця́пкати «крапати»
ця́пку «трішки»
цяпкува́тий «тс.»
цяпоті́ти «тс.»
цяпу́сю
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ця́паць «хапати зубами» білоруська
сіараć «чалапати, хляпати; плямкати» польська
ка́пати (пор.). ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України