КАПАРСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ка́пар «збіднілий, зубожілий (чоловік); бідність, занепад (у виразі в к., нак. переходити «бідніти, занепадати»
не зовсім ясне;
можливо, походить від гебр. kappārā «вибачення; покутна жертва; (перен.) щось жалюгідне, нічого не варте» (напр. у виразі i̯āʼǣʼǣllā lǝkappārōṯ «він ні на що не здатний» (букв. «(він) годиться лише на покутні жертви»);
гебр. kappārā повʼязане з дієсловом kāpar «покривати», kipær «вибачати» (первісно «покривати провину»);
до польської мови слово проникло, можливо, через українську (SW II 239–240);
ρ. [капа́ра] «хвороблива, квола людина», п. [kaparzyć] «робити щось погано, аби збутися; погано жити; погано, несмачно готувати їжу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
капарати
«вести нужденне життя»
капа́рити
«бідувати, жити в злиднях; погано робити, партачити, паскудити Г; (знев.) куховарити Ме»
капа́рка
«збідніла, зубожіла жінка»
капа́рник
«нікчема; маруда; партач, поганий працівник»
капа́рниця
«тс.»
(про жінку)
капа́рство
«жалюгідне життя; погана робота»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kappārā «вибачення; покутна жертва; (перен.) щось жалюгідне, нічого не варте» (напр. у виразі i̯āʼǣʼǣllā lǝkappārōṯ «він ні на що не здатний» (букв. «(він) | гебрайська |
| kappārā «покривати» | гебрайська |
| kipær «вибачати» (первісно «покривати провину») | гебрайська |
| kāpar | гебрайська |
| kaparzyć «робити щось погано, аби збутися; погано жити; погано, несмачно готувати їжу» | польська |
| капа́ра «хвороблива, квола людина» | ? |
капе́стра «оброть, вуздечка»
запозичення з румунської мови;
рум. căpắstru (мн. căpéstre) «тс.» продовжує лат. capistrum «оброть; намордник», очевидно, похідне від дієслова саріо «хапаю, охоплюю, беру», спорідненого з гот. hafjan «підіймати», гр. κάπτω «хапаю, глитаю», дінд. kapaṭī «дві жмені», алб. kap «хапаю»;
болг. [капи́стра] «залізна оброть для буйволів»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
капа́рства
капе́йстра
«тс. »
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| kap «хапаю» | албанська |
| капи́стра «залізна оброть для буйволів» | болгарська |
| hafjan «підіймати» | готська |
| κάπτω «хапаю, глитаю» | грецька |
| kapaṭī «дві жмені» | давньоіндійська |
| capistrum «оброть; намордник» | латинська |
| саріо «хапаю, охоплюю, беру» | латинська |
| căpắstru «тс.» (мн. căpéstre) | румунська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України