КАЛКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кал «екскременти; бруд»
малопереконливе припущення (Brückner 214) про звʼязок з лат. squalus «брудний»;
шукають пояснення також у звʼязку з назвами кольорів і плям (Фасмер II 163; Holub–Kop. 160; Fick BB 2, 197; Bezzenberger BB 16, 246; Pokorny 547–548; Trautmann 113–114) і зводять до іє. *kālos, наявного у лит. kalýbas (kalývas) «який має білу шию» (про собак), лат. cālidus «із світлою плямою на лобі» (про коней), cālīgō «темнота, туман», гр. κηλάς (κᾱλίς) «пляма, бруд», дінд. kālaḥ «синьо-чорний», kalaṅkam «пляма»;
зіставляється з гр. πηλός (παλός) «глина, болото, мул, багно» і зводиться до іє. *ku̯a-lo-s (Meillet Études 418; Bern. I 475–476; Преобр. І 287; Machek ESJČ 235–236), однак гр. πηλός може бути повʼязаним і з лат. palleo «блідну» (Walde–Hofm. II 239–240), що робить це припущення непевним;
загальноприйнятої етимології не має;
псл. кalъ;
р. бр. кал «екскременти», п. kał «тс.; (ст.) болото, трясовина; гуща», ч. слц. kal «рідке болото, бруд; осад, гуща», болг. кал «тс.», м. кал «бруд, сірка (у вусі)», схв. кȁо, кȃл «болото, мул, калюжа», слн. kál «тс.», kalja «бруд на тілі», стсл. калъ «болото, бруд»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зака́лець
ка́вни́й
калани́ця
«яма чи ящик для розведення вапна»
калениця
«посудина для розведення глини»
кали́ло
«бруд»
кали́нник
«заглибина під лавою або посудина, в якій зберігається біла глина»
кали́нниця
кали́ти
«білити (вапном, білою глиною)»
ка́лко
«тс.»
ка́лни́й
«тс.»
ка́льни́й
«брудний»
кальни́к
«тс.»
ка́льно
«брудно»
калю́ка
«сильний бруд»
каляни́ця
«дьоготь, що стікає з коліс»
каля́ти
«бруднити»
ро́зкаль
«бездоріжжя»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кал «екскременти» | білоруська |
| кал «тс.» | болгарська |
| κηλάς «пляма, бруд» (κᾱλίς) | грецька |
| κᾱλίς | грецька |
| πηλός «глина, болото, мул, багно» (παλός) | грецька |
| kālaḥ «синьо-чорний» | давньоіндійська |
| kalaṅkam «пляма» | давньоіндійська |
| *kālos | індоєвропейська |
| *k<SUP>u̯</SUP>a-lo-s | індоєвропейська |
| squalus «брудний» | латинська |
| cālidus «із світлою плямою на лобі» (про коней) | латинська |
| cālīgō «темнота, туман» | латинська |
| palleo «блідну» | латинська |
| kalýbas «який має білу шию» (kalývas)(про собак) | литовська |
| kalývas | литовська |
| кал «бруд, сірка (у вусі)» | македонська |
| kał «тс.; (ст.) болото, трясовина; гуща» | польська |
| кalъ | праслов’янська |
| кал «екскременти» | російська |
| кȁо | сербохорватська |
| кȃл «болото, мул, калюжа» | сербохорватська |
| kal «рідке болото, бруд; осад, гуща» | словацька |
| kál «тс.»«бруд на тілі» | словенська |
| kalja «тс.»«бруд на тілі» | словенська |
| калъ «болото, бруд» | старослов’янська |
| kal «рідке болото, бруд; осад, гуща» | чеська |
ґалаґа́н «поплавок у рибальській сітці»
можливо, утворене від невідомого тюркського слова, що має спільну основу з тат. калку «підніматися, спливати, випливати, виходити на поверхню (води)»;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
галага́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калку «підніматися, спливати, випливати, виходити на поверхню (води)» | татарська |
ка́лька «папір для копіювання, копія, малюнок»
фр. calque «копія креслення; калька», calquer «калькувати, змальовувати» походить від іт. calcare «втискувати, тиснути», що зводиться до лат. calco, -āre «топтати, тиснути пʼятою», повʼязаного з calx «пʼята, відбиток пʼяти»;
запозичення з французької мови;
р. бр. ка́лька, п. kalka, болг. ка́лка, схв. кȁлк;
Фонетичні та словотвірні варіанти
калькува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́лька | білоруська |
| ка́лка | болгарська |
| calcare «втискувати, тиснути» | італійська |
| calco | латинська |
| -āre «топтати, тиснути пʼятою» | латинська |
| calx «пʼята, відбиток пʼяти» | латинська |
| kalka | польська |
| ка́лька | російська |
| кȁлк | сербохорватська |
| calque «копія креслення; калька» | французька |
| calquer «калькувати, змальовувати» | французька |
ка́лька «слово або словосполучення, складене з елементів власної мови за іншомовною схемою»
фр. calque «тс.», calquer «пo-рабському наслідувати» є результатом перенесення назви calque «копія»;
запозичення з французької мови;
р. бр. ка́лька, п. kalka, ч. слц. kalk, болг. ка́лка, схв. кȁлк, слн. kàlk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
калькува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́лька | білоруська |
| ка́лка | болгарська |
| kalka | польська |
| ка́лька | російська |
| кȁлк | сербохорватська |
| kalk | словацька |
| kàlk | словенська |
| calque «тс.» | французька |
| calquer «пo-рабському наслідувати» | французька |
| calque «копія» | французька |
| kalk | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України