КАЛКАН — ЕТИМОЛОГІЯ
калка́н «прилад, за допомогою якого качали воду з лиману чи каналу для поливання городів» (заст.)
очевидно, повʼязане з тур. kalk «підійматися»;
виводиться також (Дзендзелівський НЗ УжДУ ІЗ, 73–74) від тур. kalkan «щит», похідного від kalk;
болг. [калка́н] «млинове колесо»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калка́н «млинове колесо» | болгарська |
| kalk «підійматися» | турецька |
| kalkan «щит» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України