КАЛИТА — ЕТИМОЛОГІЯ

кали́та «торба для грошей»

запозичення з тюркських мов;
тат. каз. алт. калта «кишеня, шкіряний мішок, гаманець», тур. ст. kalita, halita, [kalta] «тс.» походять від ар. charīṭa «сумка, мішок»;
р. калита́ «сумка, гаманець, кишеня», бр. каліта́ «мошна, сумка», др. калита «торбина», п. ст. [kaleta, kalita, kalota] «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

калити́на «тс.»
кали́тка «торбинка для грошей чи тютюну»
кали́тник «поштар на селі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
калта «кишеня, шкіряний мішок, гаманець» алтайська
charīṭa «сумка, мішок» арабська
каліта́ «мошна, сумка» білоруська
калита «торбина» давньоруська
калта «кишеня, шкіряний мішок, гаманець» казахська
kaleta «тс.»укр.), (ст.) польська
kalita «тс.»укр.), (ст.) польська
kalota «тс.»укр.), (ст.) польська
калита́ «сумка, гаманець, кишеня» російська
калта «кишеня, шкіряний мішок, гаманець» татарська
kalita (ст.) турецька
halita турецька
kalta «тс.» турецька

калита́ «обмащений медом корж для ворожіння на день святого Андрія»

очевидно, повʼязане з кали́та́ «гаманець, торбинка, мішечок» з огляду на зовнішню схожість пиріжка і торбинки;
р. [калита́] «ватрушка», [кали́тка] «пиріг, пиріжок, корж», п. kaletka «вид їжі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кале́та «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kaletka «вид їжі» польська
калита́ «ватрушка» російська
кали́тка «пиріг, пиріжок, корж» російська
кали́та́ «гаманець, торбинка, мішечок» ?

кали́тник «грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris» (бот.)

пор. р. пастушья сумка, нвн. Hirtentasche «тс.»;
можливо, є калькою латинської наукової назви грициків (лат. bursa pastoris, букв. «торбина пастуха»);
назва зумовлена зовнішньою подібністю плодових коробочок грициків до торбинки;
похідне утворення від кали́та́ «торбинка, мішечок»;
п. ст. kaleta (pasterska), kaletki «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bursa pastoris латинська
Hirtentasche «тс.» нововерхньонімецька
kaleta «тс.» (pasterska), kaletki, (ст.) польська
kaletki «тс.» польська
пастушья сумка російська
кали́та́ «торбинка, мішечок» ?

кали́ти «розжарювати; гартувати»

зіставлення з лтс. kàlst «засихати», kàlss «сухий, худий», дірл. calath, calad «твердий», лат. callum, callus «мозоль, загрубіла шкіра» (Bern. I 476; Machek ESJČ 236; Walde–Hofm. І 140; Pokorny 523–524), з р. [коле́ть] «деревʼяніти, костеніти» (Меіllet MSL 14, 373; Zupitza GG 107), з герм. *kōljan «студити» (Vaillant RÉS 19, 112), з гол. hal «мерзлий ґрунт» (Holthausen ZfSlPh 24, 268), з лат. calēre «бути гарячим» (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 149–150; Walde–Hofm. I 137) недостатньо обґрунтовані;
розвиток нової семантики пояснюється тим, що гартування гончарних виробів і надавання їм міцності досягалося закопуванням їх у глину;
початкове значення «обвалювати в болоті, обмазувати»;
псл. kaliti «гартувати (залізо), робити твердим», очевидно, похідне від kalъ «бруд, болото, глина» (укр. кал);
р. кали́ть «розжарювати; підсмажувати (горіхи), пекти (в печі)», бр. [каляніць] «гартувати, робити твердим», слц. kalitʼ «гартувати», болг. каля́, каля́вам «гартую», м. кали «гартує», схв. ка́лити «гартувати», слн. kalíti «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
каляніць «гартувати, робити твердим» білоруська
каля́ болгарська
каля́вам «гартую» болгарська
*kōljan «студити» германські
hal «мерзлий ґрунт» голландська
calath давньоірландська
calad «твердий» давньоірландська
callum латинська
callus «мозоль, загрубіла шкіра» латинська
calēre «бути гарячим» латинська
kàlst «засихати» латиська
kàlss «сухий, худий» латиська
кали «гартує» македонська
kaliti «гартувати (залізо), робити твердим» праслов’янська
kalъ «бруд, болото, глина» (укр. кал) праслов’янська
кали́ть «розжарювати; підсмажувати (горіхи), пекти (в печі)» російська
ка́лити «гартувати» сербохорватська
kalitʼ «гартувати» словацька
kalíti «тс.» словенська
коле́ть «деревʼяніти, костеніти» ?
значення «обвалювати в болоті, обмазувати» ?

кал «екскременти; бруд»

загальноприйнятої етимології не має;
зіставляється з гр. πηλός (παλός) «глина, болото, мул, багно» і зводиться до іє. *ka-lo-s (Meillet Études 418; Bern. I 475–476; Преобр. І 287; Machek ESJČ 235–236), однак гр. πηλός може бути повʼязаним і з лат. palleo «блідну» (Walde–Hofm. II 239–240), що робить це припущення непевним;
шукають пояснення також у звʼязку з назвами кольорів і плям (Фасмер II 163; Holub–Kop. 160; Fick BB 2, 197; Bezzenberger BB 16, 246; Pokorny 547–548; Trautmann 113–114) і зводять до іє. *kālos, наявного у лит. kalýbas (kalývas) «який має білу шию» (про собак), лат. cālidus «із світлою плямою на лобі» (про коней), cālīgō «темнота, туман», гр. κηλάς (κᾱλίς) «пляма, бруд», дінд. kālaḥ «синьо-чорний», kalaṅkam «пляма»;
малопереконливе припущення (Brückner 214) про звʼязок з лат. squalus «брудний»;
псл. кalъ;
р. бр. кал «екскременти», п. kał «тс.; (ст.) болото, трясовина; гуща», ч. слц. kal «рідке болото, бруд; осад, гуща», болг. кал «тс.», м. кал «бруд, сірка (у вусі)», схв. кȁо, кȃл «болото, мул, калюжа», слн. kál «тс.», kalja «бруд на тілі», стсл. калъ «болото, бруд»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зака́лець
ка́вни́й
калани́ця «яма чи ящик для розведення вапна»
калениця «посудина для розведення глини»
кали́ло «бруд»
кали́нник «заглибина під лавою або посудина, в якій зберігається біла глина»
кали́нниця
кали́ти «білити (вапном, білою глиною)»
ка́лко «тс.»
ка́лни́й «тс.»
ка́льни́й «брудний»
кальни́к «тс.»
ка́льно «брудно»
калю́ка «сильний бруд»
каляни́ця «дьоготь, що стікає з коліс»
каля́ти «бруднити»
ро́зкаль «бездоріжжя»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кал «екскременти» білоруська
кал «тс.» болгарська
πηλός «глина, болото, мул, багно» (παλός) грецька
κηλάς «пляма, бруд» (κᾱλίς) грецька
κᾱλίς грецька
kālaḥ «синьо-чорний» давньоіндійська
kalaṅkam «пляма» давньоіндійська
*k<SUP>u̯</SUP>a-lo-s індоєвропейська
*kālos індоєвропейська
palleo «блідну» латинська
cālidus «із світлою плямою на лобі» (про коней) латинська
cālīgō «темнота, туман» латинська
squalus «брудний» латинська
kalýbas «який має білу шию» (kalývas)(про собак) литовська
kalývas литовська
кал «бруд, сірка (у вусі)» македонська
kał «тс.; (ст.) болото, трясовина; гуща» польська
кalъ праслов’янська
кал «екскременти» російська
кȁо сербохорватська
кȃл «болото, мул, калюжа» сербохорватська
kal «рідке болото, бруд; осад, гуща» словацька
kál «тс.»«бруд на тілі» словенська
kalja «тс.»«бруд на тілі» словенська
калъ «болото, бруд» старослов’янська
kal «рідке болото, бруд; осад, гуща» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України