КАЛАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
кала́та́ти «бити, стукати; дзвонити; битися, колотитися»
псл. kolotati, споріднене з *koltiti «вдаряти», укр. колоти́ти, а також з *kъl̥tati «вдаряти, стукати», укр. [ко́вта́ти] «тс.»;
словотворчий характер форми залишається неясним;
р. [калата́ть] «калатати, бовтати», бр. [калата́ць] «бити, стукати», п. kołatać «тс.; (ст.) дуже просити; мучити, бити; нападати; потрясати, кидати», ч. (мор.) [kolatatʼ, kólátiť] «потрясати, колисати», ст. kolotati, koltati, kolátati «приводити в рух, потрясати, шпурляти», слц. [kolátiť] «потрясати», схв. [колèтати] «вивертати, потрясати» (про вітер);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́лат
«колотушка»
калата́йло
калата́лка
калата́ло
«тс.»
калата́льник
«вартовий з калаталом»
калата́тися
«битися, колотитися»
кала́чити
«калатати»
кола́т
кола́та́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| калата́ць «бити, стукати» | білоруська |
| kołatać «тс.; (ст.) дуже просити; мучити, бити; нападати; потрясати, кидати» | польська |
| kolotati | праслов’янська |
| *koltiti «вдаряти» | праслов’янська |
| *k<SUP>ъ</SUP>l̥tati «вдаряти, стукати» | праслов’янська |
| калата́ть «калатати, бовтати» | російська |
| колèтати «вивертати, потрясати» (про вітер) | сербохорватська |
| kolátiť «потрясати» | словацька |
| колоти́ти | українська |
| ко́вта́ти «тс.» | українська |
| kolatatʼ «потрясати, колисати» (мор.) | чеська |
| kólátiť «потрясати, колисати» (мор.) | чеська |
| kolotati «приводити в рух, потрясати, шпурляти» (ст.) | чеська |
| koltati «приводити в рух, потрясати, шпурляти» (ст.) | чеська |
| kolátati «приводити в рух, потрясати, шпурляти» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України