КАЛАМБУР — ЕТИМОЛОГІЯ
каламбу́р
запозичення з французької мови;
фр. calembour «гра слів» етимологічно неясне, паралельне до calembredaine «смішне зауваження», нормандськ. [calemberdaine], савойськ. [саlembourdaine] «тс.»;
повʼязання з власним імʼям абата з Calemberg, комічного персонажа в німецьких повістях, чи графа Calembour, що погано володів мовою і допускався двозначностей (Kluge–Mitzka 341; Brückner 213), або зведення до іт. calamago «чорнильниця» і burlare «сердити» чи до гр. κάλη «пухлина; горб» і фр. bourde «нісенітниця» (Преобр. І 284) недостатньо обґрунтовані;
р. бр. болг. каламбу́р, п. kalambur, ч. calambour, kalambúr, слц. kalambúr, м. каламбур, схв. калàмбӯр, слн. kalambúr;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каламбури́ст
каламбу́рити
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
каламбу́р | білоруська |
каламбу́р | болгарська |
κάλη «пухлина; горб» | грецька |
calamago і burlare «чорнильниця»«сердити» | італійська |
каламбур | македонська |
kalambur | польська |
каламбу́р | російська |
калàмбӯр | сербохорватська |
kalambúr | словацька |
kalambúr | словенська |
calembour «гра слів» | французька |
calembredaine «смішне зауваження» | французька |
bourde «нісенітниця» | французька |
calambour | чеська |
kalambúr | чеська |
calemberdaine | ? |
саlembourdaine «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України