КАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ка́кати «випорожнятися» (дит.)
псл. kakati;
споріднене з лтс. kâkât, kakât, лит. kakóti, нвн. kacken, лат. caco, -āre, гр. κακκάω «тс.», κάκκη «людські нечистоти», сірл. caccaіm «випорожнятися», cacc «гній»;
іє. *kakka-, очевидно, звуконаслідувальне утворення, відоме і в неіндоєвропейських мовах (пор. тур. kaka, хак. kakkā «нечистоти»);
р. ка́кать, бр. ка́каць, п. kakać, ч. kakati, слц. kakatʼ, полаб. kokot, вл. kakać, нл. kakaś, болг. ка́кам, м. кака, схв. кàкити, слн. kákati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́ка
ка́кало
ка́ки
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́каць | білоруська |
| ка́кам | болгарська |
| kakać | верхньолужицька |
| κακκάω «тс.» | грецька |
| κάκκη «людські нечистоти» | грецька |
| *kakka- | індоєвропейська |
| caco | латинська |
| -āre | латинська |
| kâkât | латиська |
| kakât | латиська |
| kakóti | литовська |
| кака | македонська |
| kakaś | нижньолужицька |
| kacken | нововерхньонімецька |
| kokot | полабська |
| kakać | польська |
| kakati | праслов’янська |
| ка́кать | російська |
| кàкити | сербохорватська |
| caccaіm «випорожнятися» | середньоірландська |
| cacc «гній» | середньоірландська |
| kakatʼ | словацька |
| kákati | словенська |
| kaka | турецька |
| kakkā | хакаська |
| kakati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України