КАВКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сова́ «сова; сова вухата, пугач, Asio otus L.; сова пугач, пуга, Bubo bubo L.; сова біла, снігова, Nyctea nyctea L.; сова сіра, погутькало, Strix aluco L.; сова яструбина, гуля, Surnia ulula L.» (орн.)

псл. sova давнього звуконаслідувального походження;
паралельне дбрет. couann «сова», брет. kaouen «тс.», кімр. cuan «нічна сова», лат. cavannus «сіра сова» (з гал.), а також двн. hūwo «сова», hūwila «тс.», вірм. sag «гуска», лит. šaũkti «кричати» та іншим задньопіднебінним лит. kóva «галка», naktikóva «сова, нічний ворон», двн. kaha «галка», дінд. kā́uti «кричить», що виводяться з іє. *kā˘u-/kē˘u-/kū- «кричати, вити», з яким пов’язані також псл. kavъkati «кричати», укр. ка́вкати «тс.», [ка́ва] «галка, сива ворона»;
р. сова́, бр. сава́, др. сова, п. вл. нл. sowa, ч. слц. sova, схв. со̏ва, слн. sôva, с.-цсл. сова;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засо́витися «спохмурніти, надутися (як сова)»
осові́лий
посовині́ти «знепритомніти, сп’яніти»
посові́лий
сов'я́тко
со́в'я́чий
совеня́
сови́ний
сови́нка «карликова сова, Surnia pygmaea»
совинча́ «совеня»
сові́ти
со́вка «совка-сплюшка, Otus Penn.»
сову́ля «сич, Athene»
усо́витися «стати похмурим, понуритися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сава́ білоруська
kaouen «тс.» бретонська
sowa верхньолужицька
sag «гуска» вірменська
couann «сова» давньобретонська
hūwo «сова» давньоверхньонімецька
kaha «галка» давньоверхньонімецька
kā́uti «кричить» давньоіндійська
сова давньоруська
*kā˘u-/kē˘u-/kū- «кричати, вити» індоєвропейська
cuan «нічна сова» кімрська
cavannus «сіра сова»гал.) латинська
šaũkti «кричати» литовська
kóva «галка» литовська
sowa нижньолужицька
sowa польська
sova праслов’янська
kavъkati «кричати» праслов’янська
сова́ російська
сова сербо-церковнослов’янська
ва сербохорватська
sova словацька
sôva словенська
ка́вкати «тс.» українська
sova чеська
hūwila «тс.» ?
naktikóva «сова, нічний ворон» ?
ка́ва «галка, сива ворона» ?

кав (вигук, що імітує крик дитини, галки тощо)

псл. kav-, kavъka, kavъkati;
звуконаслідувальне утворення, споріднене з лит. kóva «галка», kóvas «тс.» і паралельне дінд. kā́uti «кричить», гр. καύηξ «чайка», двн. kaha «галка», лат. cavannus «сіра сова»;
р. [ка́вкать] «кричати» (про галку, дитину), бр. [ка́ўкаць] «каркати» (про галку), [каўка] «галка», п. вл. нл. kawka, ч. слц. kavka, схв. кȃвка, слн. kávka;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́ва «галка, сива ворона»
ка́вка «тс.»
ка́вкати
кавча́ти
кау́кало «той, хто кричить по-воронячому»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́ўкаць «каркати» (про галку) білоруська
каўка «галка» білоруська
kawka верхньолужицька
καύηξ «чайка» грецька
kaha «галка» давньоверхньонімецька
kā́uti «кричить» давньоіндійська
cavannus «сіра сова» латинська
kóva «галка» литовська
kóvas «тс.» литовська
kawka нижньолужицька
kawka польська
kav- праслов’янська
kavъka праслов’янська
kavъkati праслов’янська
ка́вкать «кричати» (про галку, дитину) російська
кȃвка сербохорватська
kavka словацька
kávka словенська
kavka чеська

кія́вкати «кричати, кавкати» (про галок)

очевидно, звуконаслідувальні утворення, паралельні до ка́вкати, кавча́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

киявча́ти «тс.»
кіявча́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́вкати українська
кавча́ти українська

ча́вкати «голосно плямкати»

звуконаслідувальне утворення, аналогічне га́вкати, ка́вкати, ша́вкати і под;
р. ча́вкать, бр. чвя́каць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ча́вати «шамкотіти До; повільно їсти Корз»
чавкоті́ти «плямкати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чвя́каць білоруська
ча́вкать російська
га́вкати ?
ка́вкати ?
ша́вкати ?

хава́в «вигук, що імітує крик перепела, пугача та деяких інших птахів»

звуконаслідувальне утворення, пор. ка́вкати «вигук, що імітує крик галки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хава́вкати
ха́вкати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́вкати «вигук, що імітує крик галки» ?

кавака́ти «говорити нісенітницю»

афективне утворення, очевидно, повʼязане з [ґaва́ґати] «верзти, базікати» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́вкало «пустомолот»
кавко́ «флегматична людина, що повільно говорить»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ґaва́ґати «верзти, базікати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України