ЙОГ — ЕТИМОЛОГІЯ
йог
запозичення з давньоіндійської мови;
дінд. yōgi «послідовник йоги; той, хто займається йогою» пов’язане з yōga «запрягання; підкорення; філософська школа йога», yunáktı «запрягає, з’єднує», уиgám «ярмо», спорідненими з лат. jugum, лит. jungas «тс.», стсл. иго;
р. йог, бр. іо́г, іёг, п. jogi(n), ч. jogín, слц. jog, jogín, болг. йо́га, йо́гин, схв. jȏг, слн. jógi;
Фонетичні та словотвірні варіанти
йо́га
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іо́г | білоруська |
| іёг | білоруська |
| йо́га | болгарська |
| йо́гин | болгарська |
| yōgi «послідовник йоги; той, хто займається йогою» | давньоіндійська |
| yōga «запрягання; підкорення; філософська школа йога» | давньоіндійська |
| yunáktı «запрягає, з’єднує» | давньоіндійська |
| уugám «ярмо» | давньоіндійська |
| jugum | латинська |
| jungas «тс.» | литовська |
| jogi(n) | польська |
| йог | російська |
| jȏг | сербохорватська |
| jog | словацька |
| jogín | словацька |
| jógi | словенська |
| иго | старослов’янська |
| jogín | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України