ЙО — ЕТИМОЛОГІЯ

йой (вигук болю, страху, захоплення)

очевидно, результат редуплікації вигуку ой ( >ой-ой) з наступним спрощенням;
п. [joj] (вигук вболівання, нарікання), [jojo] «тс.», jojczeć «нарікати, вболівати», ч. слц. joj (вигук подиву, схвильованості, несподіванки), схв. jȏj (вигук болю, розпачу), слн. jòj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

йо «плач, крик, голосіння» (вигук подиву)
йо́йкати
йо́йкатися
йо́йкіт
йо́йкнути
йойкота́ти
йойкотня́ «тс.»
йо́йлик «плаксій»
йойча́ти
йоча́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
joj (вигук вболівання, нарікання) польська
jojo «тс.»«нарікати, вболівати» польська
jojczeć «тс.»«нарікати, вболівати» польська
jȏj (вигук болю, розпачу) сербохорватська
joj (вигук подиву, схвильованості, несподіванки) словацька
jòj «тс.» словенська
ой ( >ой-ой) українська
ой-ой українська
joj (вигук подиву, схвильованості, несподіванки) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України