ИЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ач (вигук подиву, захоплення, обурення)
результат скорочення ба́чиш чи бач;
р. [ач], бр. ач «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
еч
ич
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ач «тс.» | білоруська |
| ач | російська |
| ба́чиш | ? |
| бач | ? |
гич (у виразі ні гич «зовсім нічого», і гич не до речі «(і)
запозичення з турецької мови;
тур. hiç (при заперечному дієслові) «ніщо, нічого; ніскільки, зовсім (не); абсолютно», як і полов. hic, крим.-тат. кар. häč «тс.», походить від перс. hiǰ «ніякий, ніщо»;
болг. хич (із запереченням) «зовсім (не)» (хич не зна́я «зовсім не знаю»), м. ич «зовсім, нічого; ніскільки» (ич немам пари «зовсім не маю грошей»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хич «зовсім (не)»«зовсім не знаю» (із запереченням)(хич не зна́я ) | болгарська |
| häč «тс.» | караїмська |
| häč «тс.» | кримсько-татарська |
| ич «зовсім, нічого; ніскільки»«зовсім не маю грошей» (ич немам пари ) | македонська |
| hiǰ «ніякий, ніщо» | перська |
| hic | половецька |
| hiç «ніщо, нічого; ніскільки, зовсім (не); абсолютно» (при заперечному дієслові) | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України