ИР — ЕТИМОЛОГІЯ
а́їр «лепеха, Acorus calamus L.» (бот.)
запозичення з турецької мови;
тур. ağir «тс.» походить від гр. ἄκορον «ірис водяний, Iris pseudacorus», нез'ясованого походження;
ρ. а́и́р, ир, бр. ае́р, п. [ajer] (з укр.) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ip
ipник
а́ер
а́єр
гав'я́р
гаїр
гайвір
їр
йор
лір
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ае́р | білоруська |
| ἄκορον «ірис водяний, Iris pseudacorus» | грецька |
| ajer «тс.» (з укр.) | польська |
| ağir «тс.» | турецька |
| ир | українська |
| а́и́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України