ИНВАЛИД — ЕТИМОЛОГІЯ
інвалі́д
запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Invalíde, фр.invalide походять від лат. invalidus «слабкий, хворий», утвореного з заперечної частки in- «не-» (ст. *en), спорідненої з дінд. ав. a-, an-, вірм. an-, тох. an-, en-, em-, гр, ’α-, ’αν-, дірл. an-, in-, ē-, гот. двн. дангл. un- (‹iє. *-), і прикметника validus «сильний, міцний», похідного від дієслова valēre «бути сильним, міцним»;
р. болг. м. инвали́д, бр. інвалід, п. нл. inwalida, ч. слц. invalid, вл. inwalid, схв. инвàлūд, слн. invalíd;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
a- | авестійська |
інвалі́д | білоруська |
инвали́д | болгарська |
inwalid | верхньолужицька |
an- | вірменська |
un- (‹iє. *$-) | готська |
'α- | грецька |
'αν- | грецька |
un- (‹iє. *$-) | давньоанглійська |
un- (‹iє. *$-) | давньоверхньонімецька |
a- | давньоіндійська |
an- | давньоірландська |
in- | давньоірландська |
ē- | давньоірландська |
invalidus «слабкий, хворий» | латинська |
in- «не-» (ст. *en) | латинська |
validus «сильний, міцний» | латинська |
valēre «бути сильним, міцним» | латинська |
*en | латинська |
инвали́д | македонська |
inwalida | нижньолужицька |
Invalíde | німецька |
inwalida | польська |
инвали́д | російська |
инвàлūд | сербохорватська |
invalid | словацька |
invalíd | словенська |
invalide | французька |
invalid | чеська |
an- | ? |
en- | ? |
em- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України