ИЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
з (прийменник з род. в. для введення назв предметів, усередині яких знаходиться початковий пункт руху, дії)
псл. iz, iz (‹*jьz);
споріднене з лит. ìš «із», [ìž], лтс. iz, прус. is, is «тс.», алб. ith «за, позаду», лат. ex «із», гр. ἐξ, ἐκ, гал. ex, ірл. ess;
іє. *eg’hs або *ek ̑(s);
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. iz фонетично збіглося з псл. *sъп;
р. из, из-, бр. з, са, др. изъ, из(ъ)-, п. вл. нл. z, ze, ч. z, ze, z-, слц. z, zo, z, болг. схв. из, из-, м. [из] «крізь; по», из- «ви-», слн. iz, iz, стсл. из, из-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зі
«тс.»
із
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ith «за, позаду» | албанська |
з | білоруська |
са | білоруська |
из | болгарська |
из- | болгарська |
z | верхньолужицька |
ze | верхньолужицька |
ex | галльська |
ἐξ | грецька |
ἐκ | грецька |
изъ | давньоруська |
из(ъ)- | давньоруська |
*eg'hs | індоєвропейська |
*ek ̑(s) | індоєвропейська |
ess | ірландська |
ex «із» | латинська |
iz | латиська |
ìš «із» | литовська |
ìž | литовська |
из «крізь; по» | македонська |
из- «ви-» | македонська |
z | нижньолужицька |
ze | нижньолужицька |
z | польська |
ze | польська |
iz | праслов’янська |
iz (‹*jьz) | праслов’янська |
*jьz | праслов’янська |
iz | праслов’янська |
*sъп | праслов’янська |
is | прусська |
is «тс.» | прусська |
из | російська |
из- | російська |
из | сербохорватська |
из- | сербохорватська |
z | словацька |
zo | словацька |
z | словацька |
iz | словенська |
iz | словенська |
из | старослов’янська |
из- | старослов’янська |
z | чеська |
ze | чеська |
z- | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України