ЗІПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

зіпа́ти «кричати; позіхати, спускати дух Г; часто дихати, хапаючи повітря Па»

псл. zěpati, пов’язане з *zьjati (zěvati) «зівати» з пізнішою інфільтрацією п;
очевидно, споріднене з лит. žiópčioti «хапати повітря», žiõplinti «йти, роззявивши рота», žiopsóti «зівати, ловити ґав», дісл. geipa «базікати», нвн. geiben «зівати», geifen, geipen «тс.»;
р. [зёпать], п. zipać «ледве дихати», ч. zěpati «важко дихати», слц. ziapať «кричати на когось», болг. зя́пам «зівати, бути роззявою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зі́па «крикуха»
зі́павий «гнівливий, сердитий»
зіпа́ка
зіпува́тий «задишкуватий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зя́пам «зівати, бути роззявою» болгарська
geipa «базікати» давньоісландська
žiópčioti «хапати повітря» литовська
žiõplinti «йти, роззявивши рота» литовська
žiopsóti «зівати, ловити ґав» литовська
geiben «зівати» нововерхньонімецька
geifen нововерхньонімецька
geipen «тс.» нововерхньонімецька
zipać «ледве дихати» польська
zěpati праслов’янська
*zьjati «зівати» (zěvati) праслов’янська
зёпать російська
ziapať «кричати на когось» словацька
zěpati «важко дихати» чеська

відзя́пити «відчинити, розкрити навстіж» (про двері)

префіксальне утворення, очевидно, пов’язане з дієсловами зя́яти, зіпа́ти «сильно кричати, горланити; позіхати»;
щодо чергування голосних відзя́пити: зіпа́ти пор. відтя́пати: тіпа́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оддзя́пити
одзяпити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зя́яти ?
зіпа́ти «сильно кричати, горланити; позіхати» ?
відзя́пити ?
зіпа́ти ?
відтя́пати: тіпа́ти ?

зеріпа́ти «зіпати»

афективне утворення, можливо, пов’язане з зіпа́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зіпа́ти ?

роздзя́пити «роззявити»

похідне утворення від незасвідченого *зяпати, спорідненого з р. [зяпа́ть] «горланити», болг. зя́пам «роззявляю» і пов’язаного чергуванням голосних із зіпа́ти «кричати; спускати дух»;
р. [раззепа́й] «крикун, горлань», болг. раззя́пам «роззявляю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розджя́пити
роздя́пити «відчинити (двері чи вікна)»
роззя́пина «розщілина, отвір, паща»
роззя́пити «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зя́пам «роззявляю» болгарська
раззя́пам «роззявляю» болгарська
зяпа́ть «горланити» російська
раззепа́й «крикун, горлань» російська
*зяпати українська
зіпа́ти «кричати; спускати дух» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України