ЗІ — ЕТИМОЛОГІЯ

з (прийменник з род. в. для введення назв предметів, на поверхні яких знаходиться початковий пункт руху, дії)

псл. Sъ, sъ(n)‹ *sъn›n;
зіставляється з лат. com «з», cum, дкімр. cant, ірл. cét «тс.», гр. kατά (‹k ̑n̥-ta) «вниз, вздовж»;
поширена думка про етимологічну тотожність з1 і з3 (Skok III 179–180; Fraenkel AfSlPh 39, 89; Vondrák I 163, 418) натрапляє на труднощі семантичного характеру;
іє. *k ̑оn;
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn збіглося фонетично з псл. iz;
р. с, со, с-, со-, бр. з, са, з-, с, са-, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se-, z-, слц. s, so, s-, z-, болг. м. c-, схв. с, са, с-, са, з-, слн. s, se, z, ž, s-, z-, стсл. съ, съ(n-);
Фонетичні та словотвірні варіанти

з (префікс дієслів, що означає рух згори та ін.)
зі «тс.»
із
с «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
з білоруська
са білоруська
з- білоруська
с білоруська
са- білоруська
c- болгарська
z верхньолужицька
ze верхньолужицька
z- верхньолужицька
ze- верхньолужицька
s- верхньолужицька
kατά «вниз, вздовж» (‹$kn-ta) грецька
cant давньокімрська
съ давньоруська
съ(н)- давньоруська
k ̑n̥-ta індоєвропейська
*k ̑оn індоєвропейська
cét «тс.» ірландська
com «з» латинська
cum латинська
c- македонська
z нижньолужицька
ze нижньолужицька
z- нижньолужицька
ze- нижньолужицька
s- нижньолужицька
z польська
ze польська
z- польська
ze- польська
s- польська
праслов’янська
*sъn праслов’янська
sъ(n) праслов’янська
*sъn праслов’янська
iz праслов’янська
с російська
со російська
с- російська
со- російська
с сербохорватська
са сербохорватська
с- сербохорватська
са сербохорватська
з- сербохорватська
s словацька
so словацька
s- словацька
z- словацька
s словенська
se словенська
z словенська
ž словенська
s- словенська
z- словенська
съ старослов’янська
съ(n-) старослов’янська
s чеська
se чеська
s- чеська
se- чеська
z- чеська

з (прийменник з род. в. для введення назв предметів, усередині яких знаходиться початковий пункт руху, дії)

псл. iz, iz (‹*jьz);
споріднене з лит. ìš «із», [ìž], лтс. iz, прус. is, is «тс.», алб. ith «за, позаду», лат. ex «із», гр. ἐξ, ἐκ, гал. ex, ірл. ess;
іє. *eg’hs або *ek ̑(s);
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. iz фонетично збіглося з псл. *sъп;
р. из, из-, бр. з, са, др. изъ, из(ъ)-, п. вл. нл. z, ze, ч. z, ze, z-, слц. z, zo, z, болг. схв. из, из-, м. [из] «крізь; по», из- «ви-», слн. iz, iz, стсл. из, из-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зі «тс.»
із
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ith «за, позаду» албанська
з білоруська
са білоруська
из болгарська
из- болгарська
z верхньолужицька
ze верхньолужицька
ex галльська
ἐξ грецька
ἐκ грецька
изъ давньоруська
из(ъ)- давньоруська
*eg'hs індоєвропейська
*ek ̑(s) індоєвропейська
ess ірландська
ex «із» латинська
iz латиська
ìš «із» литовська
ìž литовська
из «крізь; по» македонська
из- «ви-» македонська
z нижньолужицька
ze нижньолужицька
z польська
ze польська
iz праслов’янська
iz (‹*jьz) праслов’янська
*jьz праслов’янська
iz праслов’янська
*sъп праслов’янська
is прусська
is «тс.» прусська
из російська
из- російська
из сербохорватська
из- сербохорватська
z словацька
zo словацька
z словацька
iz словенська
iz словенська
из старослов’янська
из- старослов’янська
z чеська
ze чеська
z- чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України