ЗІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
з (прийменник з род. в. для введення назв предметів, на поверхні яких знаходиться початковий пункт руху, дії)
псл. Sъ, sъ(n)‹ *sъn›n;
зіставляється з лат. com «з», cum, дкімр. cant, ірл. cét «тс.», гр. kατά (‹k ̑n̥-ta) «вниз, вздовж»;
поширена думка про етимологічну тотожність з1 і з3 (Skok III 179–180; Fraenkel AfSlPh 39, 89; Vondrák I 163, 418) натрапляє на труднощі семантичного характеру;
іє. *k ̑оn;
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn збіглося фонетично з псл. iz;
р. с, со, с-, со-, бр. з, са, з-, с, са-, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se-, z-, слц. s, so, s-, z-, болг. м. c-, схв. с, са, с-, са, з-, слн. s, se, z, ž, s-, z-, стсл. съ, съ(n-);
Фонетичні та словотвірні варіанти
з
(префікс дієслів, що означає рух згори та ін.)
зі
«тс.»
із
с
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
з | білоруська |
са | білоруська |
з- | білоруська |
с | білоруська |
са- | білоруська |
c- | болгарська |
z | верхньолужицька |
ze | верхньолужицька |
z- | верхньолужицька |
ze- | верхньолужицька |
s- | верхньолужицька |
kατά «вниз, вздовж» (‹$kn-ta) | грецька |
cant | давньокімрська |
съ | давньоруська |
съ(н)- | давньоруська |
k ̑n̥-ta | індоєвропейська |
*k ̑оn | індоєвропейська |
cét «тс.» | ірландська |
com «з» | латинська |
cum | латинська |
c- | македонська |
z | нижньолужицька |
ze | нижньолужицька |
z- | нижньолужицька |
ze- | нижньолужицька |
s- | нижньолужицька |
z | польська |
ze | польська |
z- | польська |
ze- | польська |
s- | польська |
Sъ | праслов’янська |
*sъn | праслов’янська |
sъ(n) | праслов’янська |
*sъn | праслов’янська |
iz | праслов’янська |
с | російська |
со | російська |
с- | російська |
со- | російська |
с | сербохорватська |
са | сербохорватська |
с- | сербохорватська |
са | сербохорватська |
з- | сербохорватська |
s | словацька |
so | словацька |
s- | словацька |
z- | словацька |
s | словенська |
se | словенська |
z | словенська |
ž | словенська |
s- | словенська |
z- | словенська |
съ | старослов’янська |
съ(n-) | старослов’янська |
s | чеська |
se | чеська |
s- | чеська |
se- | чеська |
z- | чеська |
з (прийменник з род. в. для введення назв предметів, усередині яких знаходиться початковий пункт руху, дії)
псл. iz, iz (‹*jьz);
споріднене з лит. ìš «із», [ìž], лтс. iz, прус. is, is «тс.», алб. ith «за, позаду», лат. ex «із», гр. ἐξ, ἐκ, гал. ex, ірл. ess;
іє. *eg’hs або *ek ̑(s);
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. iz фонетично збіглося з псл. *sъп;
р. из, из-, бр. з, са, др. изъ, из(ъ)-, п. вл. нл. z, ze, ч. z, ze, z-, слц. z, zo, z, болг. схв. из, из-, м. [из] «крізь; по», из- «ви-», слн. iz, iz, стсл. из, из-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зі
«тс.»
із
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ith «за, позаду» | албанська |
з | білоруська |
са | білоруська |
из | болгарська |
из- | болгарська |
z | верхньолужицька |
ze | верхньолужицька |
ex | галльська |
ἐξ | грецька |
ἐκ | грецька |
изъ | давньоруська |
из(ъ)- | давньоруська |
*eg'hs | індоєвропейська |
*ek ̑(s) | індоєвропейська |
ess | ірландська |
ex «із» | латинська |
iz | латиська |
ìš «із» | литовська |
ìž | литовська |
из «крізь; по» | македонська |
из- «ви-» | македонська |
z | нижньолужицька |
ze | нижньолужицька |
z | польська |
ze | польська |
iz | праслов’янська |
iz (‹*jьz) | праслов’янська |
*jьz | праслов’янська |
iz | праслов’янська |
*sъп | праслов’янська |
is | прусська |
is «тс.» | прусська |
из | російська |
из- | російська |
из | сербохорватська |
из- | сербохорватська |
z | словацька |
zo | словацька |
z | словацька |
iz | словенська |
iz | словенська |
из | старослов’янська |
из- | старослов’янська |
z | чеська |
ze | чеська |
z- | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України