ЗУБРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
зубр
псл. *zǫbkъ;
споріднене з лит. stum̃bras «зубр», лтс. sumbrs, sūbrs «тс.», прус. wissambris «тур»;
балто-слов’янські назви зубра мають ряд паралелей у кавказьких мовах (Иванов Античная балканистика І 53–54);
немає достатніх підстав для припущення (Буга ИОРЯС 17/1, 45, RR II 678–679) про запозичення праслов’янської форми з ятвязької (ятв. *sambris› сл. *сѫбрь);
сумнівним видається й порівняння (Petersson Ar. Arm. St. 20) псл. *zǫbrъ «болотяна тварина» з дінд. jambālaḥ «болото, трясовина» або пов’язання (Фасмер II 107) з псл. zǫbъ «зуб»;
р. зубр, [зубрь, изу́бр], бр. зубр, др. зубрь, п. żubr, ч. слц. вл. zubr, болг. зу́бър, схв. зу̏бар, слн. zóber, стсл. зѫбръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жуброви́й
зу́бір
«дикий кабан, вепр»
зубреня́
зубро́вий
зу́бровий
зубря́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зубр | білоруська |
зу́бър | болгарська |
zubr | верхньолужицька |
jambālaḥ «болото, трясовина» | давньоіндійська |
зубрь | давньоруська |
sumbrs | латиська |
sūbrs «тс.» | латиська |
stum̃bras «зубр» | литовська |
żubr | польська |
*zǫbkъ | праслов’янська |
*zǫbrъ «болотяна тварина» | праслов’янська |
zǫbъ «зуб» | праслов’янська |
wissambris «тур» | прусська |
зубр | російська |
зубрь | російська |
изу́бр | російська |
зу̏бар | сербохорватська |
*сѫбрь | слов’янські |
zubr | словацька |
zóber | словенська |
зѫбръ | старослов’янська |
zubr | чеська |
*sambris | ? |
зубрі́вка «чаполоч запашна, Hierochloe odorata Wahlb.» (бот.)
похідне утворення від зубр;
назва мотивується тим, що цю траву охоче їдять зубри;
р. зубро́вка, бр. зубро́ўка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зубравка
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зубро́ўка | білоруська |
зубро́вка | російська |
зубр | ? |
зубро́вник «бекманія звичайна, Beckmannia eruciformis Ноеm.» (бот.)
пов’язане з зубр;
назва зумовлена, очевидно, високими кормовими якостями рослини, яку люблять зубри;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
зубр | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України