ЗОБРАЖЕННЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

о́браз

псл. obrazъ, утворене з префікса ob- і основи іменника razъ, пов’язаного чергуванням голосних з rězati «різати»;
р. о́браз, бр. во́браз «образ», абра́з «ікона», др. образъ, п. ч. слц. obraz «зображення, картина; образ, ікона», вл. нл. wobraz «образ, картина, фотознімок», нл. hobraz «картина, портрет», болг. м. о́браз «обличчя, щока», схв. о̀браз «тс.», слн. obràz «обличчя, образ», стсл. образъ «вид, образ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відобража́ти
відобра́ження
відобра́жувач
відобрази́ти
зобража́льний
зобража́ти
зобра́ження
зобра́жувальний
зобра́жувач
зобрази́ти
образе́ць «малий образ; зразок»
образка́р «продавець образків»
образкува́ти «ілюструвати»
о́бразний
образни́к «божник»
образо́вий «образний»
образови́тий «тс.»
образо́к
преобрази́ти
проо́браз «образ майбутнього»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
во́браз «образ» білоруська
о́браз «обличчя, щока» болгарська
wobraz «образ, картина, фотознімок» верхньолужицька
образъ давньоруська
о́браз «обличчя, щока» македонська
wobraz «образ, картина, фотознімок» нижньолужицька
hobraz «картина, портрет» нижньолужицька
obraz «зображення, картина; образ, ікона» польська
obrazъ праслов’янська
о́браз російська
о̀браз «тс.» сербохорватська
obraz «зображення, картина; образ, ікона» словацька
obràz «обличчя, образ» словенська
образъ «вид, образ» старослов’янська
абра́з «ікона» українська
obraz «зображення, картина; образ, ікона» чеська
ob- ?
rězati «різати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України