ЗЛІСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

злий

псл. *zъlъ(jь) «недобрий, поганий»;
споріднене з лит. atžūlas, atžūlùs «черствий, грубий, нелюдяний», pažulnùs «похилий, косий», žulelis «нахаба», а також з іншим ступенем чергування: žvalùs «бадьорий, жвавий», лтс. zvelt «ударити, штовхнути», ос. zūl «кривий», перс. zūr «фальш, брехня», ав. zūrah- «кривда, несправедливість», дінд. hváratē «відхиляється від прямого напрямку», hválati «блудить, вештається, падає»;
Ільїнський (РФВ 61/2, 227) зв’язок з дінд. hváratē заперечує;
іє. *ĝhu̯el- «кривий, похилий»;
р. злой, зол, бр. злы, др. зълыи, п. вл. нл. zły, ч. слц. zlý, болг. зъл, м. зол, схв. зȁо, злȗ, слн. zèl, стсл. зълъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зли́ти
злісли́вий
злі́сний
злі́сниця
злість
злі́ти
злі́шати
зло
зло́ба
злоби́вий
злоби́тель
злоби́тельство
злоби́тися
злобли́вий
зло́бний
зло́бник
зло́бствувати
злобува́ти
злосли́вий
зло́сник
злости́вий
злости́ти(ся)
злостува́ти
злува́ти
злю́ка
злю́чий
злю́щий
зо́зла
зу́злоба
озлоби́ти
озло́блений
озло́блювати
озлобля́ти
розізли́тися
узли́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zūrah- «кривда, несправедливість» авестійська
злы білоруська
зъл болгарська
zły верхньолужицька
hváratē «відхиляється від прямого напрямку» давньоіндійська
hválati «блудить, вештається, падає» давньоіндійська
hváratē давньоіндійська
зълыи давньоруська
*ĝhu̯el- «кривий, похилий» індоєвропейська
zvelt «ударити, штовхнути» латиська
atžūlas литовська
atžūlùs «черствий, грубий, нелюдяний» литовська
pažulnùs «похилий, косий» литовська
žulelis «нахаба» литовська
žvalùs «бадьорий, жвавий» литовська
зол македонська
zły нижньолужицька
zūl «кривий» осетинська
zūr «фальш, брехня» перська
zły польська
*zъlъ(jь) «недобрий, поганий» праслов’янська
злой російська
зол російська
зȁо сербохорватська
zlý словацька
zèl словенська
зълъ старослов’янська
злȗ українська
zlý чеська

ліс

малопереконливі зіставлення з гр. ἄλσος «(священний) гай» (Pedersen KZ 38, 309), з лат. lūcus «гай» ‹ *loik’-os (Маchek ESJČ 327), а також припущення первісного значення псл. lěsъ «потайне місце» (Черных Очерк 13);
реконструється *u̯loi-k ̑os від іє. *vel«рвати» (ЭССЯ 14, 252);
виводиться від іє. *lē(і)- «володіти» (Skok II 298);
припускається також первісне значення «дерево як будівельний матеріал», яке виступає в р. леса́ «риштування», ч. [les] «тс.», схв. [lês] «ряд дошок», [lȅsa] «тс.», псл. *lěska «ліщина» як матеріал, з якого виготовлялись (часто способом плетіння) різні предмети домашнього вжитку (Соболевский РФВ 15, 366; Brückner 290; Holub – Kop. 207; Schuster-Šewc 828 – 829);
зіставляється з дангл. lǣs, lǣswe (‹ *lēsu̯ā) «пасовище, лука», сангл. leswe, lese, англ. [leasow, lesew] «поляна, пасовище» (первісне значення – «простір, покритий рослинністю», пор. семантику псл. *lǫgъ «лука» і «ліс», укр. луг1– Фасмер – Трубачев II 485; Ляпунов ИОРЯС ЗО, 14 – 15; Sławski IV 54 – 56; Holub – Kop. 202; БЕР III 367; Bezlaj ESSJ II 134 – 135; Bern. I 713; Stang 32; Мельничук Этимология 1984, 144);
пов’язується з лит. laĩškas «лист (дерева)» і припускається, що початкова семантика слова краще збереглася в західнослов’янських мовах, як у ч. ст. les, lesy «листя, пагони» (Фасмер – Трубачев II 485);
єдиної думки про первісне значення слова і дальші його зв’язки немає;
псл. lěsъ «простір, порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал»;
р. бр. лес, др. лѣсъ, п. las, ч. les «ліс; (ст.) листя, пагони, гілки», слц. les, вл. нл. lěs, полаб. l’os «ліс; будівельний матеріал», болг. лес, схв. лȇс, лȕjес «дерево; [труна; ліс]», слн. lés «дерево, будівельний матеріал, кий, палка; [ліс]», стсл. лѣсъ «ліс; дерева»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безлі́сий
безлі́сний
безлі́сся
взлі́сє «узлісся»
возлі́сся «тс.»
залі́сений «зарослий лісом»
заліси́ти
залі́снений «тс.»
залі́снювати «засаджувати лісом»
залісня́ти «тс.»
за́лісок «узлісся; чагарник Ж»
залі́сся «узлісся»
збезлі́сити
збезлі́сіти
злі́сний «лісник»
ліси́стий
ліси́ця «фантастична лісова істота, подібна до жінки»
ліси́ща «великі густі ліси» (мн.)
лісівни́к
лісівни́цтво
лісівни́чий
лісна́ «лісова русалка»
лісни́й «лісник»
лісни́й
лісни́к «лісовий сторож; лісівник; [лісничий Ж]»
лісникі́вна
лісникува́ти
лісни́цтво
лісни́ця «лісова русалка»
лісни́чий «службовець лісництва, завідувач його; [лісник]»
лісничи́на «лісничиха»
лісни́чити «бути лісничим; виготовляти дерев’яні вироби»
лісни́чи́ха «дружина лісника або лісничого; жінка-лісник»
лісничі́вка «оселя лісничого»
лісно́ «багато лісів»
лісня́к «лісове дерево Ж; болото, поросле дрібним лісом; рідкий ліс Ч»
лісови́й «лісник»
лісови́й
лісови́к «мешканець лісу; лісовий сторож; міфічна істота -- лісовий дух; [дикун Ж]»
лісови́на «лісове дерево, лісовий ґрунт Ж»
лісови́чка «гора, поросла лісом»
лісо́к
лісу́н «міфічна людиноподібна істота, що живе в лісі»
ліся́на «гора, поросла лісом»
ліся́нка «дружина лicyна»
ліся́нка «тс.»
надлісни́цтво «головне лісництво»
надлісни́чий «головний лісничий»
надулі́сся «узлісся»
передлі́сся «край лісу»
пере́ліс «невеликий лісок СУМ, Ч; чагарниковий ліс»
переліса́нка «поляна в лісі, поросла травою»
перелі́ска «печіночниця звичайна, Hepatica nobilis Gars. (Hepatica triloba Gilib.)» (бот.)
пере́лі́сок «невеликий лісок; [вузька смуга лісу, що заходить у поле]»
перелі́сся «галявина між ділянками лісу»
пі́дліс «просіка, галявина»
підлі́ска «фіалка запашна, Viola odorata L. Mak; (у сполученні п. трилатчаста бот.) печіночниця звичайна Нед» (бот.)
підлі́сковий
підлі́сний «розташований поруч з лісом; який росте у нижньому ярусі лісу»
підлі́сник «Sanícula L.; [ранник вузлуватий, Scrophularia nodosa L.I» (бот.)
підлісни́чий «молодший лісничий»
пі́длі́сок «кущі та молоді дерева, що ростуть у нижньому ярусі лісу; [тонкий ліс; рідкий ліс Ч; фіалка дивовижна, Viola mirabilis L.; фіалка запашна; печіночниця звичайна]»
підлі́сся «ділянка поруч з лісом; кущі та молоді дерева у нижньому ярусі лісу; [край лісу Ч]»
полісо́вщик «лісничий»
полі́сся «низька лісиста місцевість; [підвищення, поросле лісом Ч]»
полісу́н «лісовик»
полі́ський
полісю́к «житель або уродженець Полісся»
поліся́нин
поліщу́к «тс.»
пра́ліс
праліска «печіночниця звичайна» (у сполученні [п. синя])(бот.)
при́ліс «гай; узлісся»
прилі́сни́й
при́лісок
про́ліс «праліс; (просіка, галявина ВеБ]»«печіночниця звичайна; (у сполученні п. біла) анемона дібровна, Anemone nemorosa L.» (бот.)
про́лісок «галявина»
узліс
узлі́сок
узлі́сся
Етимологічні відповідники

Слово Мова
leasow «поляна, пасовище» (первісне значення -- «простір, покритий рослинністю», пор. семантику псл. *lǫgъ «лука» і «ліс», укр. луг1 -- Фасмер -- Трубачев II 485; Ляпунов ИОРЯС ЗО, 14 -- 15; Sławski IV 54 -- 56; Holub -- Kop. 202; БЕР III 367; Bezlaj ESSJ II 134 -- 135; Bern. I 713; Stang 32; Мельничук Этимология 1984, 144) англійська
lesew англійська
lesew англійська
lesew англійська
лес білоруська
лес болгарська
lěs верхньолужицька
ἄλσος «(священний) гай» грецька
lǣs давньоанглійська
*lēsu̯ā «пасовище, лука» давньоанглійська
lǣswe давньоанглійська
lǣswe давньоанглійська
lǣswe давньоанглійська
lǣswe давньоанглійська
лѣсъ давньоруська
*vel «рвати» індоєвропейська
*lē(і)- «володіти» індоєвропейська
lūcus «гай» латинська
*loik'-os латинська
laĩškas «лист (дерева)» литовська
lěs нижньолужицька
l'os «ліс; будівельний матеріал» полабська
las польська
lěsъ «потайне місце» праслов’янська
*lěska «ліщина» праслов’янська
*lǫgъ праслов’янська
*lǫgъ праслов’янська
lěsъ «простір, порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал» праслов’янська
леса́ «риштування» російська
лес російська
lês «ряд дошок» сербохорватська
lȅsa «тс.» сербохорватська
лȇс сербохорватська
лȕjес «дерево; [труна; ліс]» сербохорватська
leswe середньоанглійська
lese середньоанглійська
les словацька
lés «дерево, будівельний матеріал, кий, палка; [ліс]» словенська
лѣсъ «ліс; дерева» старослов’янська
луг українська
луг українська
les «тс.» чеська
les (ст.) чеська
lesy «листя, пагони» (ст.) чеська
les «ліс; (ст.) листя, пагони, гілки» чеська
*u̯loi-k ̑os ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України