ЗЛИВ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ли́ти
пов’язується також (Ondrus Slavica 1, 32 – 34) з псл. rinǫti «ринути»;
вл. leć, нл. laś, ст. liśi, болг. ле́я, [ли́я], м. ливне «хлинути; полити, хлюпнути», схв. лȕти, стсл. излити, пролити, вълити;
псл. liti, *lьjǫ «лити», *lьjati, *lějǫ;
споріднене з лит. líeju, líeti «лити», lỹja, lýti «йти (про дощ); заливати», lytùs «дощ», лтс. lît, lîsti, liju «розливатися» литися, струмувати», liêt, leju, lêju «лити», прус. pralieiton «розлите», islīuns «вилитий», гр. ἄλεισον «посуд для вина», гот. leiþu «фруктове вино», кімр. lliant «течія, море», алб. lisë, lysë «струмок», гр. λείβω «капаю, ллю», лат. lībo «виливаю; приношу жертву»;
іє. *lē˘i- «лити, текти»;
р. лить, бр. ліць, др. лити, п. lać, ст. lić, ч. слн. líti, слц. liat;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лив
«витікання, виливання; [повінь]»
вилива́льник
«робітник, що виготовляє металеві предмети способом лиття»
вили́ванець
«лита фігура»
вили́ваний
вилива́ти
«видаляти рідину; виготовляти речі способом лиття; ллючи воду в нору, виганяти звіра»
виливни́й
виливни́ця
«форма для виливання розтопленого металу»
ви́ливок
«пташине яйце, внесене в м’якій оболонці, без шкаралупи; вилитий з металу напівфабрикат; [недоношена дитина; злиток]»
ви́литий
«дуже схожий на когось»
відли́в
«відтінок кольору; відплив; відливок; пристрій для спускання води»
відлива́ло
«черпак, яким вичерпують воду з човна»
відлива́льник
«робітник, який виготовляє речі способом лиття»
відлива́ти
«бризкаючи або поливаючи когось водою, приводити до притомності»
відли́вка
відли́вни́й
відливни́цтво
відливни́чий
відли́вок
«виріб, виготовлений способом лиття»
вли́ва
«злива »
вли́ванє
«обливання »
вли́ваний
влива́тися
«впадати»
(про річку)
вли́вок
«передача»«передача права; акт цієї передачі»
(у сполученні в. права )
влитися
«облитися»
вліяти
«налити, влити»
до́лив
«доливання»
до́ли́вка
за́лив
«затока»
за́ли́ва
«злива; потік, що утворився внаслідок зливи; простір, покритий водою»
(Me)
залива́льник
зали́ванка
«розчин, яким що-небудь заливають»
зали́ви́стий
зали́вка
«тс.»
за́ливни́й
зали́вчастий
зали́вчисто
«заливаючись»
злив
зли́ва
злива́ння
(назва обряду над породіллею)
зли́вини
«тс.; злите з різного посуду в один»
зли́вки
«злите з різного посуду в один; [обрядове обливання породіллі]»
зливни́й
зли́вовий
зли́вок
«застиглий кусок відлитого у певну форму металу»
зли́ток
«тс.»
злиття́
леле́нути
«сильно полити, линути»
ле́я
«злива»
лєя
«повінь; розлив річки»
лива́р
лива́рний
лива́рник
лива́рня
ли́вень
«злива»
ли́вкати
«трохи лити»
ли́вни́й
«зливовий»
ливни́к
«канал, по якому розплавлений метал надходить у ливарну форму»
ливну́тися
«линутися»
ливце́м
лину́ти
литво́
«литі металеві вироби; відливки»
лите́йня
«ливарня»
лите́ць
«чавун»
ли́тий
«виготовлений способом лиття; [масивний, щільний]»
лити́на
«тс.»
ли́тися
ли́тня
«ливарня»
лиття́
«литво, литі металеві вироби»
лівни́к
«лійка»
лій
«топлений жир рогатої худоби»
лі́йка
«конус з трубкою для переливання рідини; посудина для поливання; один з видів підземних печер; черпак для виливання води; [вир; кругла яма, куди збігає вода]»
лійко́вина
«лійка; лійкоподібна дірка, нора»
лійко́вище
«простір, вкритий воронками від снарядів»
лійкува́тий
«схожий на лійку»
лійни́й
«багатий на лій»
лійни́к
«шевське мастило з лою»
лійня́
«ливарний завод; ливарна справа»
лія
«злива»
лля́ти
«лити»
лля́тий
«литий»
лої́вка
«свічка з лою»
лої́ти
«змазувати лоєм»
лой
«лій»
ло́йник
«шевське мастило»
лойова́тий
«подібний до лою»
лойови́й
лоюва́тий
«тс.»
лоюва́тіти
«ставати подібним до лою»
лоя́ний
лоя́ня
«лойова свічка»
лоя́стий
ля́ти
«тс.»
наділля́ти
«надлити»
надлива́ти
надли́ти
надля́ти
«тс.»
нали́в
«набухання від припливу соків (про плоди, зерно та ін.); пухлина на нозі у коня»
налива́йко
«наливальник; хлібний жучок, який з’являється, коли наливаються жита»
налива́льник
нали́ванка
«вид кров’яної ковбаси»
налива́ч
«наливальник»
наливе́йка
«тс.»
на́ли́вка
«солодкий спиртний напій, настояний на ягодах або фруктах»
наливни́й
«спілий, соковитий (про плоди, зерно та ін.); пристосований для перевезення рідких вантажів»
нали́вний
«налитий по вінця»
наливча́тий
«соковитий»
недо́ливок
«недолите до повної міри»
непере́ливки
«важко, скрутно, не жарти»
о́бли́ва
«ожеледиця, ожеледь] Л, Ж, [облива́ка] «тс.»
облива́льник
«хлопець, що обливає водою в обливаний понеділок»
обли́ванець
«той, якого при хрещенні обливають водою, а не занурюють у воду »
обли́ваний
(у сполученні [о. понеділок] «великодній понеділок, коли існував звичай обливати один одного водою»)
о́бливень
«ожеледь, ожеледиця»
о́бливка
«шліхта, рідина, в яку кладеться пряжа перед тканням»
о́блівень
«тс.»
облій
«проталий, вкритий водою сніг»
облу́й
«лід, що тане і обливає гілки на деревах»
отли́в
«широка дошка, яку прибивають до кінців лат, щоб вітер не зривав солому із стріхи»
перели́в
«переливання; перехід одного кольору в інший; чергування неоднакових звуків»
пере́ливка
«забава, жарт, пустощі»
переливни́й
«пов’язаний з переливанням рідини»
перели́вний
«з переливами»
переливчастий
«з переливами»
підле́ва
«соус»
підли́ва
«тс.; (спец.) рідина, розчин, яким що-небудь доливають»
підлива́ч
«ливарник»
підли́вка
«тс.»
підливни́й
поле́ва
«глазур, емаль»
поли́в
поли́в'яний
«тс.»
поли́в'яник
«гончар, що виготовляє полив’яний посуд»
поли́ва
«глазур; полив’яний посуд; злива ВеБ»
полива́йка
«лійка»
полива́лка
«тс.»
полива́лник
«діжка, в якій золять білизну, мітки»
полива́льник
«той, хто поливає»
полива́льниця
«тс. Нед; лійка Г; спеціальний посуд ткача Нед»
полива́льня
«спеціальний посуд ткача»
поли́ваний
«глазурований»
поли́ваник
«лійка, поливальниця»
поли́ванка
«поливка, поливання»
полива́нник
«діжка, в якій золять білизну»
полива́ти
«зрощувати; глазурувати (посуд)»
по́ливи
(у виразі п. вдарили в неї «у неї трапився викидень»)
по́ли́вка
«соус, підлива; [юшка; каша з тертим конопляним сім’ям; каша, залита молоком ЛексПол; рідка їжа з борошна тж»
по́ливо
«глазур; полив’яний посуд»
по́лий
«вода поверх льоду»
полі́й
«тс.; [потік, течія води; низинна місцевість, дно висохлого озера Ва]»
при́ли́в
«приплив; [злива] Нед»
прили́вка
«соус»
прилиття́
(у сполученні п. крові)
приліва́цце
«приєднуватись до гурту»
проли́в
«пролиття»
про́лив
«течія, потік; протока»
про́ливень
«злива»
проливни́й
«зливовий»
про́ливом
«переливаючись, з надлишком, через край»
пролиття́
пролій
«злива»
ро́зли́в
розли́ва
«повінь»
розлива́льний
розлива́льник
розлива́ч
розли́вка
ро́зливки
«обряд над породіллею»
розливни́й
розли́вний
«який широко розливається»
розли́вник
розли́вочний
розли́вчастий
«який часто розливається; розпливчатий, невиразний; голосний, з переливами»
узлива́ння
ули́ва
«злива»
улива́ти
«поливати; швидко тікати»
улива́тися
«впадати (про річку); [обливатися]»
ули́вень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lisë | албанська |
| lysë «струмок» | албанська |
| ліць | білоруська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| ли́я | болгарська |
| ле́я | болгарська |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leć | верхньолужицька |
| leiþu «фруктове вино» | готська |
| ἄλεισον «посуд для вина» | грецька |
| λείβω «капаю, ллю» | грецька |
| лити | давньоруська |
| *lē˘i- «лити, текти» | індоєвропейська |
| lliant «течія, море» | кімрська |
| lībo «виливаю; приношу жертву» | латинська |
| lît | латиська |
| lîsti | латиська |
| liju «розливатися» | латиська |
| liêt | латиська |
| leju | латиська |
| lêju «лити» | латиська |
| líeju | литовська |
| líeti «лити» | литовська |
| lỹja | литовська |
| lýti «йти (про дощ); заливати» | литовська |
| lytùs «дощ» | литовська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| ливне | македонська |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| liśi (ст.) | нижньолужицька |
| laś | нижньолужицька |
| lać | польська |
| lić (ст.) | польська |
| rinǫti «ринути» | праслов’янська |
| liti | праслов’янська |
| *lьjǫ «лити» | праслов’янська |
| *lьjati | праслов’янська |
| *lějǫ | праслов’янська |
| pralieiton «розлите» | прусська |
| islīuns «вилитий» | прусська |
| лить | російська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| лȕти | сербохорватська |
| liat | словацька |
| líti | словенська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| пролити | старослов’янська |
| вълити | старослов’янська |
| излити | старослов’янська |
| líti | чеська |
злий
псл. *zъlъ(jь) «недобрий, поганий»;
споріднене з лит. atžūlas, atžūlùs «черствий, грубий, нелюдяний», pažulnùs «похилий, косий», žulelis «нахаба», а також з іншим ступенем чергування: žvalùs «бадьорий, жвавий», лтс. zvelt «ударити, штовхнути», ос. zūl «кривий», перс. zūr «фальш, брехня», ав. zūrah- «кривда, несправедливість», дінд. hváratē «відхиляється від прямого напрямку», hválati «блудить, вештається, падає»;
Ільїнський (РФВ 61/2, 227) зв’язок з дінд. hváratē заперечує;
іє. *ĝhu̯el- «кривий, похилий»;
р. злой, зол, бр. злы, др. зълыи, п. вл. нл. zły, ч. слц. zlý, болг. зъл, м. зол, схв. зȁо, злȗ, слн. zèl, стсл. зълъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зли́ти
злісли́вий
злі́сний
злі́сниця
злість
злі́ти
злі́шати
зло
зло́ба
злоби́вий
злоби́тель
злоби́тельство
злоби́тися
злобли́вий
зло́бний
зло́бник
зло́бствувати
злобува́ти
злосли́вий
зло́сник
злости́вий
злости́ти(ся)
злостува́ти
злува́ти
злю́ка
злю́чий
злю́щий
зо́зла
зу́злоба
озлоби́ти
озло́блений
озло́блювати
озлобля́ти
розізли́тися
узли́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| zūrah- «кривда, несправедливість» | авестійська |
| злы | білоруська |
| зъл | болгарська |
| zły | верхньолужицька |
| hváratē «відхиляється від прямого напрямку» | давньоіндійська |
| hválati «блудить, вештається, падає» | давньоіндійська |
| hváratē | давньоіндійська |
| зълыи | давньоруська |
| *ĝhu̯el- «кривий, похилий» | індоєвропейська |
| zvelt «ударити, штовхнути» | латиська |
| atžūlas | литовська |
| atžūlùs «черствий, грубий, нелюдяний» | литовська |
| pažulnùs «похилий, косий» | литовська |
| žulelis «нахаба» | литовська |
| žvalùs «бадьорий, жвавий» | литовська |
| зол | македонська |
| zły | нижньолужицька |
| zūl «кривий» | осетинська |
| zūr «фальш, брехня» | перська |
| zły | польська |
| *zъlъ(jь) «недобрий, поганий» | праслов’янська |
| злой | російська |
| зол | російська |
| зȁо | сербохорватська |
| zlý | словацька |
| zèl | словенська |
| зълъ | старослов’янська |
| злȗ | українська |
| zlý | чеська |
ві́зля «біля»
форма ві́зля замість возлі пояснюється впливом прийменників бі́ля́, для;
очевидно, давніше *vъzdьlě, в якому ѵъzє префіксом, а dъlě – тією самою основою, що і в словах для́тися, до́вгий, р. длина́;
р. во́зле, во́зли, [зля, зли];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́злі
во́злі
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| длина́ | російська |
| во́зле | російська |
| во́зли | українська |
| зля | українська |
| зли | українська |
| ві́зля | ? |
| возлі | ? |
| бі́ля́ | ? |
| для | ? |
| *vъzdьlě | ? |
| для́тися | ? |
| до́вгий | ? |
дозоли́ти «дошкулити, досадити»
очевидно, споріднене з [зо́лок] «запалення, нарив, виразка, хвороба», далі з лит. žalà «шкода», лтс. zalba, zelba «тс.; пошкодження», дісл. galli «шкода; помилка» і, можливо, з псл. zъlъ «злий», укр. злий;
пов’язання р. назо́йливый з [зой] «крик» (Фасмер III 39; Желтов ФЗ 1875/3, 8) у семантичному відношенні малопереконливе;
вл. zelić без східнослов’янських відповідників зіставлялося (Шустер-Шевц Этимология 1970, 89) з р. [га́литься] «глузувати», бр. [га́ліць] «підганяти, понукати», п. [gałuszyć] «бушувати»;
р. [дозоли́ть] «досадити», [назо́лить] «досаждати, засмучувати», [назо́ла] «сум, туга, досада, прикрість», [назо́л] «тс.», [назольник, назо́льный, назо́листый, назо́ловатый], назо́йливый (‹*назольливый), бр. назаля́ць «надокучати», вл. zelić «голосно лаятися», zazelić do zemje «проклясти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надозоли́ти
«досадити, надокучити»
назо́ла
«той, хто завдає багато клопоту»
назоли́ти
«набриднути; зробити неприємність»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| га́ліць «підганяти, понукати» | білоруська |
| назаля́ць «надокучати» | білоруська |
| zelić без східнослов'янських відповідників зіставлялося | верхньолужицька |
| zelić «голосно лаятися»«проклясти» | верхньолужицька |
| zazelić do zemje «голосно лаятися»«проклясти» | верхньолужицька |
| galli «шкода; помилка» | давньоісландська |
| zalba | латиська |
| žalà «шкода» | литовська |
| gałuszyć «бушувати» | польська |
| zъlъ «злий» | праслов’янська |
| назо́йливый «крик» | російська |
| зой «крик» | російська |
| га́литься «глузувати» | російська |
| дозоли́ть «досадити» | російська |
| злий | українська |
| назо́лить «досаждати, засмучувати» | українська |
| назо́ла «сум, туга, досада, прикрість» | українська |
| назо́л «тс.» | українська |
| назольник | українська |
| назо́льный | українська |
| назо́листый | українська |
| назо́ловатый | українська |
| назо́йливый (‹*назольливый) | українська |
| зо́лок «запалення, нарив, виразка, хвороба» | ? |
| zelba «тс.; пошкодження» | ? |
зли́день «бідняк»
складне слово, утворене з прикметника злий та іменника день;
форма однини виникла пізніше від множинної форми зли́дні (‹злиї дні);
р. [злы́день], бр. злы́дзенъ, п. złydnia;
Фонетичні та словотвірні варіанти
злиде́нний
злиде́нник
зли́дні
«бідність; біднота»
зли́дніти
злидно́та
«біднота»
злиднюва́ти
злидня́к
злидня́цький
зли́дяний
озлидні́ти
роззли́дні
«дуже нещасливі дні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| злы́дзенъ | білоруська |
| złydnia | польська |
| злий | ? |
| день | ? |
| зли́дні (‹злиї дні) | ? |
| злы́день | ? |
зли́нка «злинка канадська, Erigeron canadensis L.» (бот.)
пор. її назви: [богатниця, гадяче зілля, загадка та ін.];
очевидно, пов’язане із зло, злий, оскільки ця плодюча рослина дуже засмічує поля;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зли́нець
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зло | ? |
| злий | ? |
фальш
запозичення з німецької мови;
н. falsch «неправдивий, хибний, помилковий» через фр. ст. fals зводиться до лат. falsus «неправдивий, хибний, помилковий», пов’язаного з fallere «дурити», спорідненим з дінд. hváratе̄ «відхиляється від напрямку», можливо, також з псл. *zъlъ(jь), укр. злий;
р. фальшь, бр. фальш, п. fałsz, [falsz], ч. faleš, слц. faloš, вл. нл. falš, болг. м. схв. фалш;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фал
(ь)чи́вий] О, Нед
фалш
«фальш»
фалшевнии
(1411)
фалшованіи
(1421)
фалшъ
«брехня»
(1611)
фальч
фальчува́ти
«фальшувати»
фа́льшер
«шахрай, підроблювач грошей»
фа́льшерство
«фальшування»
фальши́вий
фальшивити
(1388)
фальши́вити
фальши́віти
«ставати фальшивим»
фальши́вка
фальши́вство
«фальш»
фальшівни́к
«підроблювач»
фальшо́ваний
фальшо́вник
«тс.»
фальшува́ти
хвалш
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фальш | білоруська |
| фалш | болгарська |
| falš | верхньолужицька |
| hváratе̄ «відхиляється від напрямку» | давньоіндійська |
| falsus «неправдивий, хибний, помилковий» | латинська |
| fallere «дурити» | латинська |
| фалш | македонська |
| falš | нижньолужицька |
| falsch «неправдивий, хибний, помилковий» | німецька |
| fałsz | польська |
| falsz | польська |
| *zъlъ(jь) | праслов’янська |
| фальшь | російська |
| фалш | сербохорватська |
| faloš | словацька |
| злий | українська |
| fals | французька |
| faleš | чеська |
лама́ти
псл. lomiti, ітератив lamati;
споріднене з лит. lãmyti «ламати», lamìnti «м’яти, гнути, ламати», lìmti «надломлюватися, ламатися», lúomas «частина; смуга, ділянка землі», лтс. limt «згинатися під важкою ношею», luôms «раз; улов; пласт, ряд», прус. limtwei «ламати», двн. lam (нвн. lahm) «кульгавий», luōmi «слабий, безсилий», свн. lemen «робити кульгавим», дісл. lami «кульгавий, покалічений»» можливо, також алб. lemë (lamë) «тік; олійниця»;
іє. *lem-/lom- «ламати; поламаний; м’який»;
далі зіставляється з лит. lomà «балка», лтс. lãma «улоговина», болг. лам «яма, рів» (ЭССЯ 14, 25 – 26; Būga RR І 450 – 451; Trautmann 162; Mühl. – Endz. II 438; Skok II 316);
р. лома́ть, ломи́ть, бр. лами́ць, [ломи́ць], др. ламати, ломити, п. łamać, łomić, ч. lámat, lomit, слц. lámať, lomiť, вл. łamać, lemić, нл. łamaś, łomiś, полаб. lümět, болг. ломя́, м. ломи, схв. лòмити, слн. lomíti, стсл. ломити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́лім
ви́лом
відла́мок
відло́мок
за́лім
зало́м
зало́ма
«обвалений берег»
зало́ми́стий
«звивистий; [стрімкий ВеУг]»
злам
злама́ч
(присяги)
зла́мний
зла́мок
«уламок»
злім
злом
зло́мок
«уламок»
зло́мщик
лама́к
«різновид плуга»
(заст.)
лама́ка
«бительня»
лама́льниця
«тс.»
ламане́ць
«шматок (хліба)»
ла́маний
ламани́на
«ревматизм, ломота»
ламани́ця
«терниця»
ла́манка
«тс.; складна рушниця О»
ламанці́
«шулики (ламані коржі з маком)»
ла́мань
«поламані предмети; сухі гілляки й дерева, що впали на землю»
ла́мар
«хмиз»
лама́чка
«терниця»
ламкий
ла́мня
«бительня»
ламу́ха
«тс.»
ламу́чий
«ламкий»
лім
«уламки; сушняк»
лімки́й
«тс.»
лом
«тс.; поламані предмети; загострений металевий стрижень»
лома́ґа
«ломака»
ломаґува́тий
«неотесаний; грубий»
лома́дже
«сушняк, хмиз»
лома́ка
ломакува́тий
«тс.»
ломанець
«ламаний корж (до маку)»
лома́ти
лома́ччя
ломе́ць
«ломота»«ломака»
ломиґа́ти
«бити ломакою»
ломи́ти
ломі́га
«тс.»
ло́між
«сушняк, відпалі гілки»
ло́міт
«гуркіт; ламання»
ло́мка
ло́мки
«місце, де б’ють лід»
(льодові)]
ломки́й
ломова́тий
«ламкий, крихкий»
ломови́й
ломови́к
«візник, що перевозить важкі вантажі; кінь для важких вантажів»
ломови́тий
«тс.»
ломо́та
ломота́ти
«ламати, сіпати»
(про біль у суглобах)
ломоті́ти
«тс.»
ломо́тний
ломуля́
«хмиз; ломаччя»
лому́ха
«бительня»
надла́м
надло́м
напроло́м
недо́ламок
недо́ло́мок
незла́мний
незло́мний
о́бла́мок
облі́мок
«нижня частина рога від його основи»
(у гребінників)
обло́м
обло́мок
«обвал (гори)»
(гори)] Ж
перела́м
перело́м
перело́ма
«змова (проти кого)»
пола́мка
поло́м
поломи́ло
«незграбна людина, яка все ламає»
поло́мка
поломок
«уламок»
приломи́тися
«пристосуватися, приловчитися»
прило́мок
«вощина, приліплена у вулику, призначеному для поселення роя»
прола́м
проло́м
проло́ми́на
розла́м
розла́мувач
ро́злім
розло́м
ула́мок
ула́мок
«уламок»
уло́мний
«крихкий, ламкий; кволий»
уло́мність
«крихкість, ламкість»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| lemë «тік; олійниця» (lamë) | албанська |
| lamë | албанська |
| лами́ць | білоруська |
| ломи́ць | білоруська |
| лам «яма, рів» | болгарська |
| ломя́ | болгарська |
| łamać | верхньолужицька |
| lemić | верхньолужицька |
| lam «кульгавий» (нвн. lahm) | давньоверхньонімецька |
| luōmi «слабий, безсилий» | давньоверхньонімецька |
| lami «кульгавий, покалічений» | давньоісландська |
| ламати | давньоруська |
| ломити | давньоруська |
| *lem-/lom- «ламати; поламаний; м’який» | індоєвропейська |
| limt «згинатися під важкою ношею» | латиська |
| luôms «раз; улов; пласт, ряд» | латиська |
| lãma «улоговина» | латиська |
| lãmyti «ламати» | литовська |
| lamìnti «м’яти, гнути, ламати» | литовська |
| lìmti «надломлюватися, ламатися» | литовська |
| lúomas «частина; смуга, ділянка землі» | литовська |
| lomà «балка» | литовська |
| ломи | македонська |
| łamaś | нижньолужицька |
| łomiś | нижньолужицька |
| lahm | нововерхньонімецька |
| lahm | нововерхньонімецька |
| lahm | нововерхньонімецька |
| lümět | полабська |
| łamać | польська |
| łomić | польська |
| lomiti | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| lamati | праслов’янська |
| limtwei «ламати» | прусська |
| лома́ть | російська |
| ломи́ть | російська |
| лòмити | сербохорватська |
| lemen «робити кульгавим» | середньоверхньнімецька |
| lámať | словацька |
| lomiť | словацька |
| lomíti | словенська |
| ломити | старослов’янська |
| lámat | чеська |
| lomit | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України