ЗЕРНО — ЕТИМОЛОГІЯ

зе́рно́

псл. *zьr̥no;
споріднене з лит. žìrnis «горох», лтс. zir̃nis «тс.», прус. syrne «зерно», двн. korn, kerno, нвн. Korn «тс.», дірл. grán «зернина», гот. kaúrn «зерно», кімр. мн. grawn, одн. gronym, брет. greun «тс.», лат. grānum «зерно, ядро», дінд. jīrṇáḥ, jūrṇáḥ «трухлий, розтертий, старий»;
іє. *ĝеr-, ĝerē «дозрівати, морхнути, старіти», *ĝerəu- «те, що визріло, розвалюється, само падає»;
споріднене з псл. zьrěti, укр. зрі́ти;
р. зерно́, бр. зе́рне, др. зьрьно, зрьно, п. ziarno, ч. слц. zrno, вл. zorno, нл. zerno, [zenko], полаб. źornü, болг. зъ́рно, м. зрно, схв. зр̏но, зр̑ње, слн. zŕno, zŕnje, стсл. зрьно, зръно;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зе́рен
зернаї́стий «зернистий»
зерна́к «кістянковий плід»
зерна́тий «тс.»
зерни́на
зерни́стий
зерни́ти(ся)
зерни́ця «плодове дерево, що виросло з зерна»
зерни́чка «тс.»
зерні́вка (бот.)
зернівці «злакові»
зернова́тий «крупнозернистий»
зернови́к
зернові́
зе́рня́
зерня́нка «дичка»
зе́рнята «зерна; насіння соняшника»
зі́рко «зерня»
зірни́ця «дичка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зе́рне білоруська
зъ́рно болгарська
greun «тс.» бретонська
zorno верхньолужицька
kaúrn «зерно» готська
korn давньоверхньонімецька
kerno давньоверхньонімецька
jīrṇáḥ давньоіндійська
jūrṇáḥ «трухлий, розтертий, старий» давньоіндійська
grán «зернина» давньоірландська
зьрьно давньоруська
зрьно давньоруська
*ĝеr- індоєвропейська
ĝerē «дозрівати, морхнути, старіти» індоєвропейська
*ĝerəu- «те, що визріло, розвалюється, само падає» індоєвропейська
grawn кімрська
gronym кімрська
grānum «зерно, ядро» латинська
zir̃nis «тс.» латиська
žìrnis «горох» литовська
зрно македонська
zerno нижньолужицька
zenko нижньолужицька
Korn «тс.» нововерхньонімецька
źornü полабська
ziarno польська
*z<SUP>ь</SUP>r̥no праслов’янська
zьrěti праслов’янська
syrne «зерно» прусська
зерно́ російська
зр̏но сербохорватська
зр̑ње сербохорватська
zrno словацька
zŕno словенська
zŕnje словенська
зрьно старослов’янська
зръно старослов’янська
зрі́ти українська
zrno чеська

гран «аптекарська одиниця ваги (0,062 г)»

запозичене, очевидно, через посередництво німецької мови (нім. Gran) з латинської;
слат. granus «гран», повʼязане з лат. grānum «зерно, крупинка», спорідненим з дірл. grān «зернятко», лит. žirnis «горох», псл. *zbrno, укр. зе́рно́;
р. бр. болг. гран, п. ч. слц. gran;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гран білоруська
гран болгарська
grān «зернятко» давньоірландська
grānum «зерно, крупинка» латинська
žirnis «горох» литовська
gran польська
*z праслов’янська
гран російська
granus «гран» середньолатинська
gran словацька
зе́рно́ українська
gran чеська

філігра́нь «художній ювелірний виріб із тонкого золотого, срібного дроту; водяний знак на папері»

запозичення з французької мови;
фр. filigrane «філігрань» походить від іт. filigrana «тс.», первісно «низка зернин, ягід», утвореного з основ лат. fīlum «нитка, пряжа» і grānum «зерно, зернина», спорідненого з псл. *zьr̥no, укр. зерно́;
р. филигра́нь, бр. філігра́нь, п. вл. filigran, ч. слц. слн. filigrán, болг. м. филигра́н, схв. филѝгран;
Фонетичні та словотвірні варіанти

філіґра́н «тс.» (а)] Куз
філігра́нник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
філігра́нь білоруська
филигра́н болгарська
filigran верхньолужицька
filigrana «тс.» італійська
fīlum «нитка, пряжа» латинська
grānum «зерно, зернина» латинська
филигра́н македонська
filigran польська
*z<SUP>ь</SUP>r̥no праслов’янська
филигра́нь російська
филѝгран сербохорватська
filigrán словацька
filigrán словенська
зерно́ українська
filigrane «філігрань» французька
filigrán чеська

керн «стовпчик гірської породи під час буріння свердловин»

запозичення з німецької мови;
нвн. Kern «серцевина, стрижень; кісточка, зернятко» повʼязане чергуванням голосних з Korn «зерно», спорідненим з лат. granum «тс.», псл. *zьrno, укр. зерно;
р. бр. керн;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
керн білоруська
granum «тс.» латинська
Kern «серцевина, стрижень; кісточка, зернятко» нововерхньонімецька
Korn «зерно» нововерхньонімецька
*z*z<SUP>ь</SUP>rno праслов’янська
керн російська
зерно українська

ке́рнер «сталевий стрижень з вістрям для розмічування деталей»

запозичення з німецької мови;
нвн. Körner «кернер» повʼязане з Korn «зернина, зерно», спорідненим з псл. *zьrno, укр. зе́рно́ (див.);
р. бр. ке́рнер;
Фонетичні та словотвірні варіанти

керн(ер) «крапка, зроблена кернером на деталі»
кернува́ти «розмічувати кернером»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́рнер білоруська
Körner «кернер» нововерхньонімецька
Korn «зернина, зерно» нововерхньонімецька
*z<SUP>ь</SUP>r̥no праслов’янська
ке́рнер російська
зе́рно́ українська

кир «сорт легкого сукна Ж; (ст.) сукно Я»

запозичення з польської мови;
п. kir «чорне сукно; (перен.) символ жалоби», [kir, kier] «проста вовняна тканина різного кольору», ст. kier «сукно кращого гатунку; сукно низької якості» виникло на основі скорочення п. ст. kiertuch «добре, якісне сукно», що походить від нвн. Kerntuch (‹свн. kërntuoch) «найкраще сукно на противагу звичайному», яке є складним словом, повʼязаним з Kern «зерно, ядро», спорідненим з псл. *zьrno, укр. зе́рно́ і Tuch «сукно»;
повʼязання з тур. kır «сірий, попелястий» (Karłowicz SWO 273; Bern. I 504–505) непереконливе, зокрема, з погляду семантики;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Kerntuch «найкраще сукно на противагу звичайному» (‹свн. kërntuoch) нововерхньонімецька
Kern «зерно, ядро» нововерхньонімецька
kir «чорне сукно; (перен.) символ жалоби» польська
kir «проста вовняна тканина різного кольору» польська
kier «проста вовняна тканина різного кольору» польська
kier «сукно кращого гатунку; сукно низької якості» польська
kiertuch «добре, якісне сукно» польська
*z<SUP>ь</SUP>r̥no праслов’янська
Tuch «сукно» праслов’янська
kır «сірий, попелястий» турецька
зе́рно́ «сукно» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України