ЗЕЛІНО — ЕТИМОЛОГІЯ

зе́ло́ «зелень»

псл. zelo, zelь-je;
споріднене з лит. žolė˜ «трава», двн. gelo «жовтий», лат. helus, holus «зелень; овочі, капуста», гр. χόλος «жовч», ав. zairi- «жовтий», дінд. háriḥ «жовтуватий, зеленуватий»;
іє. *ĝhelu-os «світло-зелена фарба»;
р. [зело́к] «молода, яскравозелена трава», зе́лье, бр. зяло́ «насіння бур’янів у зерні», п. zioła, ziele «трава», ч. zelí «капуста», слц. [zelé], вл. zela, zelo «лікарська трава», нл. zele «зілля», полаб. [zilě], болг. зе́ле «капуста», м. зелје «трав’яні рослини, вживані в страви», схв. зȇље «овочі, зелень», слн. zélje «капуста», стсл. зєло «трава»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зе́лейки «зілля, трави»
зеліно «зілля»
зе́льний «трав’яний»
зеля́нка «зелена смуга трави на хлібному полі»
зеля́стий «трав’янистий»
зіли́на «билина; [травинка Ж]»
зіли́стий «багатотравний»
зілі́вка «рослинні блощиці, Phytocoris» (ент.)
зі́лля
зільни́к «квітник Ж, Пі; гербарій; вазон; заяча конюшина, Anthyllis vulneraria L. Я, Пі, Ж; курай, Salsola cali L. Mak»
зіляни́к «гербарій»
призили́ти «приворожити»
призі́л (спосіб ворожіння)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zairi- «жовтий» авестійська
зяло́ «насіння бур’янів у зерні» білоруська
зе́ле «капуста» болгарська
zela «лікарська трава» верхньолужицька
zelo «лікарська трава» верхньолужицька
χόλος «жовч» грецька
gelo «жовтий» давньоверхньонімецька
háriḥ «жовтуватий, зеленуватий» давньоіндійська
*ĝhelu-os «світло-зелена фарба» індоєвропейська
helus латинська
holus «зелень; овочі, капуста» латинська
žolė˜ «трава» литовська
зелје «трав’яні рослини, вживані в страви» македонська
zele «зілля» нижньолужицька
zilě полабська
zioła «трава» польська
ziele «трава» польська
zelo праслов’янська
zelь-je праслов’янська
зело́к «молода, яскравозелена трава» російська
зе́лье російська
зȇље «овочі, зелень» сербохорватська
zelé словацька
zélje «капуста» словенська
зєло «трава» старослов’янська
zelí «капуста» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України