ЗЕБРА — ЕТИМОЛОГІЯ

зе́бра «дикий африканський кінь із смугастою шкірою»

запозичено через французьку мову (фр. zèbre) з португальської;
порт. zebra, zebro походить з африканських мов, можливо, негритянського діалекту бунда (Ангола);
за іншим поглядом, порт. zebra, zebro спочатку стосувалося тільки диких ослів, що водилися в Піренеях, а потім португальські моряки в XV ст. перенесли цю назву на схожу африканську тварину (Šmilauer SaS 1953/3, 130; Machek ESJČ 714);
на думку Відоссі (Archivo glottologico italiano 1953, 38, 98), пов’язане з zephirus;
р. бр. болг. м. зе́бра, п. ч. слц. zebra, схв. зȅбра;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зе́бра білоруська
зе́бра болгарська
зе́бра македонська
zebra польська
zebra португальська
zebro португальська
zebra португальська
зе́бра російська
зȅбра сербохорватська
zebra словацька
zebra чеська

зя́бра

загальноприйнятої етимології не має;
найімовірніше, похідне від основи *zęb/*zǫb-, що, мабуть, є фонетичним різновидом основи *žęb-/žǫb-, наявної в словах р. [жа́ба] «рот», укр. [жа́бра] «зябра», р. жа́бра «тс.»;
р. [зе́бри] «зябра; нижні щелепи», [зе́бры, зёбры, зя́бры] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зя́бровий
зя́вра «зябра»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*zęb праслов’янська
žǫb- праслов’янська
жа́ба «рот» російська
жа́бра «тс.» російська
зе́бри «зябра; нижні щелепи» російська
зе́бры російська
зёбры російська
зя́бры «тс.» російська
жа́бра «зябра» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України