ЗДАЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

даль

псл. dalь;
етимологія непевна;
можливо, походить від займенникового кореня do- «то-», наявного в сполучниках да, [до] і паралельного кореневі to-, відповідник якого вбачається також у лит. tolùs «далекий», лтс. tâls «тс.» (Sławski І 136);
можливо також, що псл. dal- є результатом зміни давнішого *tal-, спільного з балтійськими мовами, під впливом *dьḷgъ «довгий», davьnъ «давній» (Zubatý St. a čl. І 2, 94);
менш вірогідне пов’язання з коренем *del- (псл. *dьḷgъ, укр. до́вгий) із незасвідченим слов’янським кореневим вокалізмом e, o (Persson Studien 221; Meillet MSL 14, 373; Bern. I 177; подібно Skok I 376);
питання спорідненості з уг. távol «далеко» (Machek ESJČ 110) залишається відкритим, як і ширша проблема можливих генетичних зв’язків індоєвропейської мовної сім’ї з іншими мовами;
р. бр. др. даль, п. dal, ч. dál, слц. dál’a, вл. нл. daloki «далекий», полаб. dolĕk «далеко», болг. дале́к «далекий», м. далечен «тс.», схв. дȃљ «даль», слн. dálja, стсл. далга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вда́ля «далечінь»
ви́даленець «виселенець»
ви́даленє «висилка, виселення»
видаляти «усувати»
віддалеки́ «збоку; на відстані»
віддале́ку
відда́лення «видаляння; далечінь»
віддалечи́тися «віддалитися»
відда́лина «далека відстань»
віддалі́ «віддалік»
віддалі́к
віддалі́ти «відстати, віддалитися»
ві́ддаль
віддаля́
віддаля́ти
дале́зний «дуже далекий»
да́лека «віддалення»
далеке́нько
дале́кий
дале́кість
далекува́то
далені́ти «виднітися; віддалятися»
да́лень «задній план, тло»
даленя́ «далечина»
далеч
далече́зний
далече́нний «тс.»
далече́нько
далечи́зна
далечина́
далечиня́
далечі́нь
дале́шній «прибулий здалеку»
далина́
далиня́
дали́ти «віддаляти»
да́лі
да́лій
далі́ти «віддалятися»
далі́чко «далеко»
да́льний
дальнина́
да́льній
да́льність
да́льший
деда́лі
де́лі «далі»
звіддалеки́ «здалеку»
звіддалі́
звіддалі́к
звіддаля́ «тс.»
зда́лека
зда́леку
зда́лі
зда́ля́
зоддалики́
нада́лі
невдалеку́ «недалеко»
недале́ко
недале́нний
недале́чко
неопода́леки «неподалік»
неопо́да́ль «тс.»
непода́леки
непода́леку́
неподале́ці́
непода́ле́ць
неподалі́к
обда́льний «дальший, досить далекий»
одалеки́ «тс.»
ода́лець «недалеко»
о́даль «віддалік»
оддалі́ «здалека»
оддалі́к «тс.»
оддаліки́ «здалеку, на віддалі»
оддалі́ти «віддалитися»
одда́льній «віддалений»
оддаля́ «тс.»
опода́лець «на віддалі»
оподалі́к «здалека; осторонь»
опо́даль «далі, осторонь»
поодалі́к
поо́даль
удалині́
удалину́
уда́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
даль білоруська
дале́к «далекий» болгарська
daloki «далекий» верхньолужицька
даль давньоруська
tâls «тс.» латиська
tolùs «далекий» литовська
далечен «тс.» македонська
daloki «далекий» нижньолужицька
dolĕk «далеко» полабська
dal польська
dalь праслов’янська
dal- праслов’янська
даль російська
дȃљ «даль» сербохорватська
dál'a словацька
dálja словенська
далга «тс.» старослов’янська
távol «далеко» угорська
dál чеська
do- «то-» ?
да ?
до ?
*d «довгий» ?
davьnъ «давній» ?
*del- (псл. *dьḷgъ, укр. до́вгий) ?
o ?

да́ти

р: дать, бр. даць, др. дати, давати, даяти, п. вл. dać, ч. слн. dáti, слц. dať, нл. daś, полаб. dot, болг. дам, м. дава «дає», схв. дáти, стсл. дати;
псл. dati, davati (‹іє. *dō-, *dō-u-);
споріднене з лит. dúoti «давати», лтс. duôt, dãvãt, прус. dāt, лат. dāre, дінд. dádāti «дає», гр. δίδωμι «даю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вда́ка (у виразі на вдаку чи «навряд»)
вда́лий
вда́лість
вда́ння «привід, причина»
вда́тний «вдалий; сприятливий; доброзичливий»
вда́ха «удача»
вда́ча «тс. Ж; характер, натура»
вда́чність «доброта; доброякісність»
видава́ти «давати; розкривати; друкувати; віддавати заміж; утворювати звук; говорити, представляти»
видава́тися «здаватися; траплятися; виступати»
вида́ве́ць «той, хто видає книги, редактор видання»
ви́давка «виявлення вини на суді»
вида́вни́к «видавець»
видавни́цтво
видавни́чий
вида́вство «видавництво»
ви́давцем «за рахунком, за мірою»
вида́вця́ «весільний батько нареченої»
ви́дайкати «випросити»
вида́ння
видатко́вий
видатни́й «визначний»
вида́тний «що потребує багато витрат»
вида́тність «визначність; (тех.) віддача»
вида́ток
ви́да́ча
віддава́ти «повертати взяте; виражати, відтворювати; мати запах»
віддава́тися «поринати (перен.); виходити заміж; відлунювати (про звук)»
відда́вець «той, хто віддає»
відда́жя «весілля»
ві́дданий
відда́ни́ця «наречена Г; дівчина на виданні Me»
ві́дданість
відда́ток «те, що треба віддати»
відда́ха «та, що віддає»
відда́ча
відпрода́вець «перепродавець»
відпро́даж «перепродаж»
дава́лець «подавець»
дава́льний
да́вани «місце, де складають сіно і годують худобу»
да́ванка «порція корму; [годівля худоби взимку]»
да́вань «гостина, частування»
дава́ти
дава́ч «подавець, жертвуватель»
дава́чка «повія»
даве́ць «той, хто подає, дає»
даді́й «подавець»
да́йка «дар, жертва»
да́на «доля»
да́нець «той, хто платить дань»
да́нє «дане, дані; отрута; зілля»
дани́на́ «дань»
да́нка «дар, жертва»
да́ння́ «отрута; зілля; привід, підстава Я»
данок «тс.»
дань «данина»
дат «кількість молочних продуктів, що віддають як податок»
да́та «порція корму для дійної корови»
да́тель «подавець, жертвуватель»
да́тешній «той, хто платить податок»
да́тка «подачка»
да́ток «дар, жертва»
да́точник «рекрут»
да́ча «давання; [данина]; разова порція корму»
да́чка «податок»
дая́ти «давати»
додава́ти
дода́нок (мат.)
дода́ти
додатко́вий
дода́тний (мат.)
дода́тник «доданок»
дода́ток «доповнення; граматичний об’єкт»
дода́ча
допода́ти «додати»
завда́ванка «зігріте молоко з сметаною»
завда́лий «удалий, гарний»
завда́ння
завда́нок «урок»
завда́ти
завда́ток
завда́ча «завдаток»
задава́ка
задава́ти (тон)
задава́тися «поводитися зарозуміло, гордувати»
зада́ток
зада́ча
зада́чник
запрода́вець «продавець; той, хто дає в оренду»
запро́даж
запрода́жа
запро́данець
запро́данє «продаж»
запрода́тель «той, хто здає в оренду»
здава́тися
здава́ч
здаве́ць
зда́лий «здатний»
зда́ний «тс.»
зда́тень «здібний артист»
зда́тися
зда́тливий «податливий»
зда́тний
зда́тчик
зда́ча
навдалу́ «навмання»
надава́ти «багато дати; дати (можливість, право)»
надава́тися «пасувати, годитися; представлятися; скаржитися»
надаве́ць «той, хто дарує; засновник; відправник»
нада́вця
нада́тель «тс.»
нада́ча «додаток землі»
надда́ти «додати»
надда́ток «додаток»
надда́ча
науда́чу
невда́лий
невда́лиця «нездара»
невда́тний
невда́тник
невда́ха
невда́ча
неда́ва «скнара»
недода́ча
не́здаль «нікчема»
неуда́чник
обда́ни́ти «обкласти податком»
одда́тчик «той, хто віддає, відсилає»
одда́ха «той, хто сплачує борг»
одда́ча «віддача»
оподаткува́ти
передава́льний
передава́льник
передава́ч
передаве́ць «передавач»
переда́йник «тс.»
переда́ти «повідомити; зобразити; дати більше, ніж треба»
переда́тний
переда́ток «зайвина, надлишок»
переда́точний
переда́тчик
переда́ча «повідомлення; зображення»
перезда́ча «віддача комусь; поступка комусь»
перепро́даж
перепро́дувати
перепро́духа «перекупка»
піддава́ло «підбурювач»
піддавки́ «вид гри»
підда́вок (спец.)
підда́нець
підда́ний
підда́ний
підда́ник «підлеглий» (заст.)
підда́нка «піддана; кріпачка»
підда́нок «тс.»
підда́нство
підда́нський «кріпацький» (рідк.)
підда́нчий «пов’язаний з підлеглістю» (заст.)
підданчли́вий «зручний»
підда́ти «допомогти взяти; щось посилити; віддати на щось»
підда́тливий
підда́ча
подава́льник
подава́ти «вручати; зображати; повідомляти»
подава́ч
подава́чка «повія»
подаве́ць «той, хто подає»
по́давок
пода́ння
пода́та «податок»
пода́тель
податися «рушити (переважно назад); відправитися; поступитися; розширитися; схуднути»
пода́тливий
податни́й
пода́ток
по́дать
пода́ча «повідомлення; передача (у грі)»
по́да́чка
подая́ння
при́давка «додача, домішка»
прида́йний «придатний»
прида́н «весільні гості, які супроводжують наречену до дому нареченого»
прида́не
прида́нець «гість наречених»
прида́ник
прида́нка «весільна гостя нареченої»
приданя́ни «весільні гості від нареченої»
прида́ти «додати; надати (про форму)»
прида́тися «стати потрібним; вийти, вдатися»
прида́тний
прида́ток
придача «додача; випадок, інцидент Ж»
продава́льник (у весільному обряді)
продаве́ць
продавни́ця «продавщиця»
продавщи́ця
про́даж
про́дажка «продаж з аукціону»
прода́жний
прода́жник (у весільному обряді)
прода́й «продаж»
прода́н «дитина, яку віддали в іншу родину»
прода́ти
продачу́ха «продавщиця»
роздава́льний
роздава́льник
роздава́тися «бути роздаваним; ставати ширшим; чутися; [розгулятися] Нед»
роздава́ч
розда́вка «дарування»
роздавни́к «той, хто розподіляє»
розда́йко «той, хто багато роздає»
розда́нє
розда́ча
розпро́даж
розпрода́жний
розпро́дувати
спрода́вець «продавець»
спро́даж
спрода́жа
спрода́жний
спрода́йний
спро́дати
удава́льник «людина, яка щось (когось) удає»
уда́ваний
удава́ти «прикидатися; копіювати, зображати»
уда́ка «удача»
уда́ле́ць «здібна людина»
уда́лий «завзятий, молодецький; вродливий»
удаль «здібність до чогось»
уда́ний «зображений; здібний; гарний»
уда́ність «нереальність, мнимість»
уда́ння «удача»
уда́нство «краса»
уда́тися «успішно здійснитися; впасти в якийсь стан; вжити (заходів); податися; звернутися»
уда́тний «вдалий, спритний»
уда́тність «здібність, майстерність»
уда́ток «подарунок»
уда́ха «здібна людина»
уда́ча
уда́чий «тс.»
уда́чливий
уда́чник
узда́ти «відплатити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
даць білоруська
дам болгарська
dać верхньолужицька
δίδωμι «даю» грецька
dádāti «дає» давньоіндійська
дати давньоруська
dāre латинська
duôt латиська
dúoti «давати» литовська
дава «дає» македонська
daś нижньолужицька
dot полабська
dać польська
dati праслов’янська
dāt прусська
дáти сербохорватська
dať словацька
dáti словенська
дати старослов’янська
dáti чеська
дать ?
давати ?
даяти ?
davati (‹іє. *dō-, *dō-$u-) ?
dãvãt ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України