ЗВОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *ĝhwēr- «тс.»;

споріднене з лит. žvėrìs «звір», лтс. zvę ̑rs, прус. swirins «тс.», гр. ϑήρ/φήρ «хижак, тварина», лат. ferus «дикий»;

псл. zvěr «звір, дика тварина»;

р. зверь, бр. звер, др. звѣрь, п. zwierz, ч. zvěř «звірі», слц. zver, вл. zwěrjo, нл. zwěrje, болг. звяр, м. sвep, схв. звȇр, звȇрка, звȅрка, слн. zvér, стсл. звѣрь;

псл. iz-vоrъ, пов’язане з vьrěti «кипіти, вирувати; бити джерелом»;

п. zwór «гірська ущелина», болг. и́звор «місце витоку води», м. извор «джерело, витік річки», схв. ѝзвор «джерело, струмок», слн. izvír;

очевидно, результат контамінації слів [безуві́р] «бузувір» і звір;

в українській формі проявляється вплив дієслова дри́га́ти;

з другого боку, досить близьким здається лтс. ałdaris «неспокійний, непосида, дурень»;

ч. ст. haladryje «шарлатанка», haladryja, halandryja, halagryča «тс.», слц. [haladra] «крикун», пояснюється як складне утворення з вигукового елемента hala з негативним відтінком значення і другого елемента, пов’язаного з ч. dryáčník «шарлатан, виробник і продавець лікувальних мазей», похідним від dryák «протиотрута, ліки», що походить від слат. tiriaca (thēriaca) «тс.», яке зводиться до гр. θηριακά «ліки з тваринних отрут», похідного від θήρ «звір» (Machek ESJČ 130, 157), спорідненого з псл zvěrь, укр. звір;

можливо, запозичення з чеської мови;

неясне;

п. driakiew «ліки, вживані проти отрути; загоююча мазь; (бот.) Scabiosa L.», drjakiew, dryjakiew, [drejaka, dryjak, dryja], ст. dryjaka, drzakiew, tyrjaka «протиотрута; ліки; (бот.) Scabiosa L.», як і ч. dryák «ліки», ст. driák, dřiák, triák, вл. drjejak, слн. terják «тс.», слц. dryáčnik «шарлатан», походить від свн. drīakel «ліки», trīakel, tyriacke «тс.», яке через фр. ст. tiriaque, triacle і слат. tiriaca ‹ thēriaca, thēriacum зводиться до гр. ϑηριακά «протиотрута, засіб від укусу отруйних змій», (з ϑηριακή ἀντίδοσις або ϑηριακόν ἀντίδοτον «тс.»), утвореного від ϑηριακός «належний до диких чи отруйних тварин», похідного від ϑήρ «звір», спорідненого з псл. zvěrь, укр. звір;

ботанічне значення розвинулося шляхом перенесення назви з препарату (спочатку тваринного, потім рослинного) на рослину;

запозичення з польської мови;

р. дря́ква, дрия́ква «тс.», ст. териак «протиотрута, ліки»;

неясне;

можливо, пов’язане із [звір] «яр, улоговина» (валеріана росте на болотистих місцях, у долинах річок);