ЗАХРЕБЕТНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»

псл. xrübütъ «хребет, спина» пов’язане з xribъ «пагорб» і через основи skrüb-, skrib- з дієсловом skrebti (ЭССЯ 8, 107–109, пор. також Brückner 160–161);
зводилося також (Petersson AfSlPh 35, 371–372; Ильинский ИОРЯС 20/4, 146) до праформи *khrĭbh-, *khreibh- і вважалося результатом розширення індоєвропейського кореня *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим», *(s)ker- «гнути» (Черных II 355);
непереконливі спроби (Bern. I 404–405) довести звуконаслідувальне походження слова хребе́т (як хро́бот);
сумнівне й зближення (Горяев 402; Machek Slavia 16, 200–201, ESJČ 187; Младенов 671) з горб (‹ псл. *gъr̥bъ);
були також намагання (Соболевский ИОРЯС 26, 32) шукати позаслов’янські зв’язки, зокрема, трактувати хребе́т як запозичене від скіфів;
р. хребе́т, бр. хрыбе́т, [хрібі́т], др. хрьбьтъ, хребет, хрибьтъ, п. grzbiet, ст. chrzbiet, ч. hřbet, [hřibet], ст. chřbet, chřibet «спина, хребет», слц. chrbát, [сhribet] «спина», chrbatica «спинний хребет», вл. chribjet, нл. kśebjat, ст. chrjebjet, kšebjat, болг. хръбе́т, хре́бет (гірський), м. хрбет, схв. хр̀бат, хрбѐт, слн. hrbèt, стсл. хрьбьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безхребе́тний
безхребе́тні
захребе́тник «той, хто живе чужим коштом»
захребе́тниця
по́-ребт «хребет»
по́хребти́на «тс.»
хирбе́т «спина»
хребети́на «хребет, спина»
хребе́тник «частина борони»
хребе́тниця «хребет» (анат.)
хребе́тні
хребе́ць
хребти́на «хребет, спина»
хребто́вець «хребетна тварина»
хребтови́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хрыбе́т білоруська
хръбе́т болгарська
chribjet верхньолужицька
хрьбьтъ давньоруська
хрбет македонська
kśebjat нижньолужицька
grzbiet польська
xrübütъ «хребет, спина» праслов’янська
хребе́т російська
хр̀бат сербохорватська
chrbát словацька
hrbèt словенська
хрьбьтъ старослов’янська
хрібі́т українська
хребет українська
хрибьтъ українська
hřibet українська
сhribet «спина»«спинний хребет» українська
chrbatica «спина»«спинний хребет» українська
хре́бет (гірський) українська
хрбѐт українська
hřbet чеська
xribъ ?
skrib- ?
*khrĭbh- ?
*kher-b- «бути твердим, сухим, гострим» ?
*(s)ker- «гнути» ?
хребе́т (як хро́бот) ?
горб (‹ псл. *gъr̥bъ) ?
хребе́т ?
chrzbiet ?
chřbet «спина, хребет» ?
chřibet «спина, хребет» ?
chrjebjet ?
kšebjat ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України