ЗАХРЕБЕТНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
хребе́т «осьовий скелет хребетних тварин і людини; гірське пасмо»
псл. xrübütъ «хребет, спина» пов’язане з xribъ «пагорб» і через основи skrüb-, skrib- з дієсловом skrebti (ЭССЯ 8, 107–109, пор. також Brückner 160–161);
зводилося також (Petersson AfSlPh 35, 371–372; Ильинский ИОРЯС 20/4, 146) до праформи *khrĭbh-, *khreibh- і вважалося результатом розширення індоєвропейського кореня *kher-b- «бути твердим, сухим, гострим», *(s)ker- «гнути» (Черных II 355);
непереконливі спроби (Bern. I 404–405) довести звуконаслідувальне походження слова хребе́т (як хро́бот);
сумнівне й зближення (Горяев 402; Machek Slavia 16, 200–201, ESJČ 187; Младенов 671) з горб (‹ псл. *gъr̥bъ);
були також намагання (Соболевский ИОРЯС 26, 32) шукати позаслов’янські зв’язки, зокрема, трактувати хребе́т як запозичене від скіфів;
р. хребе́т, бр. хрыбе́т, [хрібі́т], др. хрьбьтъ, хребет, хрибьтъ, п. grzbiet, ст. chrzbiet, ч. hřbet, [hřibet], ст. chřbet, chřibet «спина, хребет», слц. chrbát, [сhribet] «спина», chrbatica «спинний хребет», вл. chribjet, нл. kśebjat, ст. chrjebjet, kšebjat, болг. хръбе́т, хре́бет (гірський), м. хрбет, схв. хр̀бат, хрбѐт, слн. hrbèt, стсл. хрьбьтъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безхребе́тний
безхребе́тні
захребе́тник
«той, хто живе чужим коштом»
захребе́тниця
по́-ребт
«хребет»
по́хребти́на
«тс.»
хирбе́т
«спина»
хребети́на
«хребет, спина»
хребе́тник
«частина борони»
хребе́тниця
«хребет»
(анат.)
хребе́тні
хребе́ць
хребти́на
«хребет, спина»
хребто́вець
«хребетна тварина»
хребтови́на
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хрыбе́т | білоруська |
хръбе́т | болгарська |
chribjet | верхньолужицька |
хрьбьтъ | давньоруська |
хрбет | македонська |
kśebjat | нижньолужицька |
grzbiet | польська |
xrübütъ «хребет, спина» | праслов’янська |
хребе́т | російська |
хр̀бат | сербохорватська |
chrbát | словацька |
hrbèt | словенська |
хрьбьтъ | старослов’янська |
хрібі́т | українська |
хребет | українська |
хрибьтъ | українська |
hřibet | українська |
сhribet «спина»«спинний хребет» | українська |
chrbatica «спина»«спинний хребет» | українська |
хре́бет (гірський) | українська |
хрбѐт | українська |
hřbet | чеська |
xribъ | ? |
skrib- | ? |
*khrĭbh- | ? |
*kher-b- «бути твердим, сухим, гострим» | ? |
*(s)ker- «гнути» | ? |
хребе́т (як хро́бот) | ? |
горб (‹ псл. *gъr̥bъ) | ? |
хребе́т | ? |
chrzbiet | ? |
chřbet «спина, хребет» | ? |
chřibet «спина, хребет» | ? |
chrjebjet | ? |
kšebjat | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України