ЗАТУРКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ту́ркати «воркувати (про голуба, горлицю); говорити, повторювати одне й те саме; [наговорювати, оббріхувати, наводити на думку Пі]»

звуконаслідувальні утворення;
р. [ту́ркать] «кричати; шептатися», [турлы́кать] «наспівувати», [турлу́кать] «тс.», [туру́кать] «тс.; воркувати; наговорювати, нашіптувати», [туруру́чить] «бурмотіти», [турча́ть] «дзюрчати; свистіти, сюрчати», бр. [ту́ркаць] «сюрчати (про комах), воркувати (про голуба); квакати (про жабу)», турката́ць «воркувати; [торохтіти]», турча́ць «квакати; торохтіти», п. turkać «стукотіти, гуркотіти», turkotać «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зату́рканий
зату́ркати
затурча́ти
нату́ркувати
ту́ркало «той, хто постійно повторює те саме»
ту́ркать «крякати» (про жаб)
ту́ркіт
ту́ркот «буркотун, людина, що любить сваритися»
туркота́ти «воркувати (про птахів); одноманітно торохтіти, стукотіти; [стукати, гуркати Нед, гудіти, сюрчати (про комах); бурмотіти, бурчати Нед; щось повторювати, часто говорити Нед, Шейк]»
туркоті́ти «тс.»
туркотли́вий
туркотня́ «гуркіт, брязкіт, шум»
туру́кати «зубрити; намагатися переконати; стукати, грюкати Шейк; щось постійно повторювати Нед; буркотати Нед»
туруру́ (вигук для передачі крику курей)
туруру́кати «тс. Нед; сильно й одноманітно стукати Шейк; кричати (про курей) Нед»
турча́ти «туркати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ту́ркаць «сюрчати (про комах), воркувати (про голуба); квакати (про жабу)» білоруська
турката́ць «воркувати; [торохтіти]» білоруська
турча́ць «квакати; торохтіти» білоруська
turkać «стукотіти, гуркотіти»«тс.» польська
turkotać «стукотіти, гуркотіти»«тс.» польська
ту́ркать «кричати; шептатися» російська
турлы́кать «наспівувати» російська
турлу́кать «тс.» російська
туру́кать «тс.; воркувати; наговорювати, нашіптувати» російська
туруру́чить «бурмотіти» російська
турча́ть «дзюрчати; свистіти, сюрчати» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України