ЗАТВОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

затвори́ти

псл. zatvoriti, утворене з префікса za- та нової основи tvor, що виникла внаслідок перерозподілу морфем у слові ot-voriti, в якому префіксальне t стало сприйматися як кореневе, очевидно, під впливом дієслова tvoriti «творити»;
р. затвори́ть, бр. затво́р, др. затворити, п. zatworzyć, zatwór, zatwora «засув», слц. zatvoriť, вл. zatworić, болг. затво́ря, м. затвора, схв. затвòрити, слн. zatvoriti, стсл. затворити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́твір «замок; темниця, ув’язнення»
затві́рний
затві́рник «чернець, що не залишає своєї келії, не спілкується з людьми»
затво́р
затвора́к «закритий вулик»
затво́рник «тс.»
затво́рник «тс.»
затво́рництво
затворо́вий
ро́зтвір
розтво́ром «широко розкритий»
розтворча́тий «відкритий на дві половини»
розтворя́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
затво́р білоруська
затво́ря болгарська
zatworić верхньолужицька
затворити давньоруська
затвора македонська
zatworzyć «засув» польська
zatwór «засув» польська
zatwora «засув» польська
zatvoriti праслов’янська
za- праслов’янська
tvoriti «творити» праслов’янська
затвори́ть російська
затвòрити сербохорватська
zatvoriť словацька
zatvoriti словенська
затворити старослов’янська

відчини́ти «відкрити; відімкнути»

префіксальні утворення від дієслова чини́ти «робити, творити», що виникли, очевидно, в результаті заміни семантично тотожних давніших форм др. отворити, затворити, у яких основа -творити букв. «робити, чинити» утворилася шляхом перерозподілу префікса оту дієслові от-ворити і приєднання кінцевого т з цього префікса до деетимологізованої основи -ворити «відчиняти, зачиняти», спорідненої з воръ «мішок; жердина для відгороджування, замикання», вере́я та ін;
розглядається також (Непокупный 86–88; Лучыц–Федарэц БЎІ 41; Fraenkel Slavia 13/1, 11) як паралель до лит. atidarýti «відчинити», букв. «від-робити», лтс. atdarît, нвн. aufmachen» «тс.», лит. uždarýti «зачинити», лтс. àizdarît, нвн. zumachen «тс.»;
р. [отчини́ть, зачини́ть, расчини́ть], бр. адчыні́ць, зачыні́ць, прачыні́ць, прычыні́ць, расчыні́ць, п. [zaczynić] «загородити», слц. [priečin] «перегородка», вл. začinic «зачинити», нл. pśizacyniś «зачинити», huwotcyniś «відчинити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відчиня́ти
зачини́ти «закрити; замкнути»
одчини́ти
причини́ти
прочини́ти
розчини́ти «розкрити» (двері, вікно)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
адчыні́ць білоруська
začinic «зачинити» верхньолужицька
отворити давньоруська
atdarît латиська
àizdarît латиська
atidarýti «відчинити» литовська
uždarýti «зачинити» литовська
pśizacyniś «зачинити»«відчинити» нижньолужицька
huwotcyniś «зачинити»«відчинити» нижньолужицька
aufmachen» «тс.» нововерхньонімецька
zumachen «тс.» нововерхньонімецька
zaczynić «загородити» польська
отчини́ть російська
priečin «перегородка» словацька
зачини́ть українська
расчини́ть українська
зачыні́ць українська
прачыні́ць українська
прычыні́ць українська
расчыні́ць українська
чини́ти «робити, творити» ?
затворити ?
творити ?
от-ворити і приєднання кінцевого т з цього префікса до деетимологізованої основи -ворити «відчиняти, зачиняти» ?
воръ «мішок; жердина для відгороджування, замикання» ?
вере́я ?

створ «звід, склепіння; (спец.) розташування двох орієнтирів на одній лінії з оком спостерігача; напрям перетину русла з греблею; фарватер, навігаційний орієнтир»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. створ «запор, засув; стулка; віконниця; рухома частина греблі (для спуску води); лінія, що проходить через два орієнтири; навігаційний орієнтир» пов’язане із затвори́ть «закрити», яке відповідає укр. затвори́ти (див.);
бр. створ «частина простору, обмежена стійками, перекладками; стулка; розміщення двох предметів на одній лінії з оком спостерігача; навігаційний орієнтир»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

створча́тий «з двома стулками (двері, вікна)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
створ «частина простору, обмежена стійками, перекладками; стулка; розміщення двох предметів на одній лінії з оком спостерігача; навігаційний орієнтир» білоруська
створ «запор, засув; стулка; віконниця; рухома частина греблі (для спуску води); лінія, що проходить через два орієнтири; навігаційний орієнтир» російська
затвори́ть «закрити» російська
затвори́ти українська

понетвори́ти «зневажати, попихати»

очевидно, пов’язане з поневіря́ти як результат видозміни його давнього словотворчого варіанта *поневорити «не замкнути, знехтувати; погано поставитися» за аналогією до [затвори́ти] «замкнути»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
поневіря́ти «не замкнути, знехтувати; погано поставитися» українська
затвори́ти «замкнути» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України