ЗАРАЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
раз «один момент повторюваної дії; випадок; (числ.) один; (присл.) одного разу; (ст.) удар, слід від удару»
псл. razъ «удар», пов’язане чергуванням голосних з rězati «різати»;
вважається також (Skok III 115–116) похідним від raziti «разити»;
споріднене з лит. rúožas «смуга, ділянка», rė́žti «різати; ударяти», лтс. ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд», гр. ῥώξ «щілина, вузький прохід», ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся», ῥάσσω (атт. ῥάττω) «зштовхую, ввергаю»;
іє. *u̯rēg’h-/u̯rōg’h- «різати»;
р. бр. болг. раз, др. разъ, п. слц. вл. нл. raz, ч. ráz «раз (при рахуванні); удар; характер», схв. ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́зу
враз
вра́зний
«однаковий, рівномірний»
до́раз
«зразу, зараз же; досить, доволі»
дора́зу
«зразу»
за́ра
«тепер, зараз»
зара́з
за́раз
заразі́ськи
«зараз же, негайно»
за́разічки
«зараз»
зара́зо́м
за́ре
«тепер, зараз»
зра́зу
на-разу
«спочатку»
на́ра́з
нара́зі́
«у першу мить; поки що, зараз»
одра́зу
ора́з
«враз»
рази́на
«разок»
разі́вка
«поле, зоране один раз»
разко́м
«зразу; разом»
разкува́ти
«їсти один раз на день»
ра́зно
«дружно»
разо́ви́й
«просіяний один раз через сито»
(у виразі: разо́ва́ мука́)
ра́зовий
«одноразовий»
разови́к
«артист, запрошуваний на разові виступи»
разо́к
«(зменш. від раз); низка (намиста); [борозна, слід, риса]»
ра́зом
разува́ти
«тс.; молоти на грубе борошно Корз»
разура́зний
«постійний»
ура́з
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раз | білоруська |
| раз | болгарська |
| raz | верхньолужицька |
| ῥώξ «щілина, вузький прохід» | грецька |
| ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся» | грецька |
| ῥάττω «зштовхую, ввергаю» | грецька |
| разъ | давньоруська |
| *u̯rēg'h-/u̯rōg'h- «різати» | індоєвропейська |
| ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд» | латиська |
| rúožas «смуга, ділянка» | литовська |
| rė́žti «різати; ударяти» | литовська |
| raz | нижньолужицька |
| raz | польська |
| razъ «удар» | праслов’янська |
| rězati «різати» | праслов’янська |
| raziti «разити» | праслов’янська |
| раз | російська |
| ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці» | сербохорватська |
| raz | словацька |
| ráz «раз (при рахуванні); удар; характер» | чеська |
зара́за «вовчок, Orobanche alba L.» (бот.)
назва зумовлена тим, що ця паразитична рослина розвивається на коренях культурних рослин;
р. зарази́ха, як і п. zaraza, ч. záraza (з п.) «тс.», походить від зара́за «інфекційна хвороба»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. заразі́ха;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зарази́ха
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| заразі́ха | білоруська |
| zaraza | польська |
| зарази́ха | російська |
| záraza «тс.» (з п.) | чеська |
| зара́за «інфекційна хвороба» | ? |
рази́ти
псл. raziti «бити, ударяти», утворене від razъ «удар»;
припускається (Skok III 115) і зворотний шлях утворення (псл. razъ від raziti);
р. рази́ть, бр. [ра́зіць] «вражати, ображати», др. поразити «ударити; перемогти», п. razić «бити, разити», ч. raziti «штампувати, карбувати; прорубувати», слц. razit’ «карбувати; пахнути», вл. porazyć «вразити; подолати, перемогти», нл. razyś, болг. поразя́ «разити; розбити», м. порази, схв. пора́зити «тс.», слн. ráziti «дряпати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́разка
виразко́вий
ви́разок
«виразка»
відра́за
відра́зливий
відра́зний
вража́ти
вра́ження
вражі́ння
вражли́вий
вра́за
вра́зи́ти
вразли́вий
дора́зка
«образа»
дора́зливий
«влучний, точний, вирішальний; чуттєвий»
дора́зний
«влучний, вирішальний, чіткий, пунктуальний»
дора́зький
«тс.»
заража́ти
зара́за
за́разень
«заразна речовина»
зарази́ти
«передати інфекцію»
зара́зли́вий
зара́зни́й
зара́зник
«передавач зарази»
знезара́зити
наража́ти
«піддавати»
наража́тися
«наштовхуватися; ставити себе під загрозу; [(комусь) ображати, бути неприємним, кривдити Ж]»
невра́зний
«невразливий»
одра́за
переразли́вий
«пронизливий, разючий»
перера́зний
«тс.»
поража́ти
«уражати»
пораже́нець
пора́ження
пораже́нство
пора́за
«рана Г; поранення; поразка; мука, лихо Нед»
порази́ти
пора́зити
«поранити, укусити»
пора́зка
прира́жений
«обпалений сонцем»
прора́зливий
«різкий, пронизливий»
пророжа́ти
«простромлювати, пробивати колом, рожном»
разли́вий
«разячий»
разни́й
«дратівливий, чутливий; болючий, пронизливий»
разо́к
«вразлива на дотик рана»
разю́чий
разя́чий
уража́ти
ура́ження
«образа; захворювання»
ура́жувати
ура́з
«рана; удар; образа, зневага; [матка Г; випадіння матки у жінок Бі]»
ура́за
«рана, удар, образа»
ура́зи́ти
ура́зка
«пошкодження, ранка»
ура́зли́вий
ура́зний
«болючий; який викликає біль»
ура́зовий
«поранений»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́зіць «вражати, ображати» | білоруська |
| поразя́ «разити; розбити» | болгарська |
| porazyć «вразити; подолати, перемогти» | верхньолужицька |
| поразити «ударити; перемогти» | давньоруська |
| порази | македонська |
| razyś | нижньолужицька |
| razić «бити, разити» | польська |
| raziti «бити, ударяти» | праслов’янська |
| razъ «удар» | праслов’янська |
| рази́ть | російська |
| пора́зити «тс.» | сербохорватська |
| razit' «карбувати; пахнути» | словацька |
| ráziti «дряпати» | словенська |
| raziti «штампувати, карбувати; прорубувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України