ЗАПОНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
запо́на «завіса»
псл. zapona, іменна основа, пов’язана чергуванням голосних із zapęti (‹*zapьnti) «запнути, затягти», похідним від pęti, укр. п’я́сти́;
р. за́понка, бр. запо́на, п. zaponka «запонка», схв. болг. запон(а) «завіса», схв. за́пōнка «застібка; петля, петелька»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́понка
«застібка для манжетів чи коміра верхньої чоловічої сорочки»
опі́н
«припін»
опо́на
«завіса; покривало, ковдра»
перепо́н
перепо́на
«перешкода»
перепо́ня
«тс.»
попо́на
«покривало»
припі́н
«мотузок, ремінь, ланцюг, яким прив’язують кого-, що-небудь»
упі́н
«припін»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| запо́на | білоруська |
| запон(а) «завіса» | болгарська |
| zaponka «запонка» | польська |
| zapona | праслов’янська |
| zapęti | праслов’янська |
| *zapьnti | праслов’янська |
| за́понка | російська |
| запон(а) «завіса» | сербохорватська |
| за́пōнка «застібка; петля, петелька» | сербохорватська |
| п'я́сти́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України