ЗАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
зал
запозичене з німецької або французької мови через російську і через польську (форма з м’яким -ля);
нвн. Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») споріднене з днн. sẹli «однокімнатний будинок», дангл. sele, дісл. salr «тс.», гот. saljan «знайти притулок, лишитися», лат. solum «земля, ґрунт; основа», стсл. сєло «населене місце; поле», укр. село́;
фр. salle «зал; кімната, приміщення» виводиться від германського sal;
р. бр. зал, за́ла, п. sala, ч. sál, слц. sála, вл. sal, болг. за́ла, м. схв. са́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́ла
за́льний
са́ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зал | білоруська |
| за́ла | білоруська |
| за́ла | болгарська |
| sal | верхньолужицька |
| sal | германські |
| saljan «знайти притулок, лишитися» | готська |
| sele | давньоанглійська |
| sal | давньоверхньонімецька |
| salr «тс.» | давньоісландська |
| sẹli «однокімнатний будинок» | давньонижньонімецька |
| solum «земля, ґрунт; основа» | латинська |
| са́ла | македонська |
| Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») | нововерхньонімецька |
| sala | польська |
| зал | російська |
| за́ла | російська |
| са́ла | сербохорватська |
| sal | середньоверхньнімецька |
| sála | словацька |
| сєло «населене місце; поле» | старослов’янська |
| село́ | українська |
| salle «зал; кімната, приміщення» | французька |
| sál | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України