ЗАКУТ — ЕТИМОЛОГІЯ
кут
псл. *kǫtъ;
споріднене з гр. κανϑός «куток ока», лит. kampas «кут», лат. campus «поле», гр. καμπή «вигин, поворот», що зводяться до іє. *kam- (*kam-tho-), *kam-p- «згинати»;
пов’язання з лит. kūtìs «яма, вирита свиньми» (Brückner 225), гр. χοντός «жердина, спис» (Bern. I 602–603), ку́тати (Machek ESJČ 309; Brückner 285–286; Jakobson II 633) або припущення про запозичене латино-романське походження слова (Meillet Études 225–226) непереконливі;
р. [кут] «кут у хаті; широка лава в хаті (від дверей до кута проти печі)», бр. кут, п. kąt, ч. kout, слц. kút, вл. нл. kut, болг. кът, м. кат, схв. кŷт, слн. kót;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́кут
«віддалений або малопомітний куток у приміщенні»
за́кутень
«віддалене, малопомітне місце; віддалена місцевість, глушина»
за́кутець
«кут, ніша, закуток, малопомітне місце»
заку́тє
«тс.»
заку́ти́на
«закуток»
за́куток
кута́р
«килим, яким прикрашають центральний куток хати»
кута́стий
кута́ч
«кочерга»
кута́ш
«тс. ДзАтл І; місце під піччю для дров МСБГ»
куте́сик
«трикутник з прямим кутом»
ку́тний
«кутовий»
кутни́к
«тс.»
ку́тник
«інструмент для вимірювання кутів»
ку́тниця
«кутова дошка»
ку́тній
кутня́к
«кутній зуб»
кутова́тий
«простір землі в «куту»
кутови́й
кутови́на
«затока у вигляді кута»
куто́к
куто́чок
«зменш. від куто́к; [вид весняної гри]»
кутя́ни
«мешканці певної частини села»
кутя́р
«той, що сидить у кутку»
куча́нин
«сусід (по кутку) на селі»
по́ку́т
«почесне місце у кутку справа від входу у селянську хату»
покута́ч
«вид залізної кочережки»
поку́тє
поку́тній
«який знаходиться біля покуття УРС; [у сполученні: п. ки́шка «дванадцятипала кишка»
по́куття
«тс.»
по́куть
при́куток
«місце у кутку; прибудований куток»
що зливаються»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кут | білоруська |
| кът | болгарська |
| kut | верхньолужицька |
| κανϑός «куток ока» | грецька |
| καμπή «вигин, поворот» | грецька |
| χοντός «жердина, спис» | грецька |
| *kam- (*kam-tho-) | індоєвропейська |
| campus «поле» | латинська |
| kampas «кут» | литовська |
| kūtìs «яма, вирита свиньми» | литовська |
| кат | македонська |
| kut | нижньолужицька |
| kąt | польська |
| кут «кут у хаті; широка лава в хаті (від дверей до кута проти печі)» | російська |
| кŷт | сербохорватська |
| kút | словацька |
| kót | словенська |
| kout | чеська |
| *kǫtъ | ? |
| *kam-p- «згинати» | ? |
| ку́тати | ? |
ку́тати «старанно загортати; [турбуватися, доглядати; виховувати (дітей); заспокоювати]»
псл. *kǫtati, kutati «укривати, затуляти, окутувати»;
споріднені з прус. kūnti «доглядає, піклується», pokūnst (pakūnst) «стерегти, захищати, зберігати», keuto «шкіра», лит. kiàutas «лузга, лушпина, шкірка», двн. hutta «хата», гр. κύτος «оболонка; шкіра»;
іє. *keut-, *kut- «покривати, укривати»;
у випадку псл. kǫt- ідеться, очевидно, про той самий корінь, але з носовим інфіксом;
припущення про зв’язок з псл. *kǫtъ, укр. кут (Machek ESJČ 309; Brückner 285–286; KZ 42, 351–352; Matzenauer LF 9, 182; Jakobson II 633) сумнівне;
р. ку́тать, бр. [ку́таць] «кутати, ховати», п. kutać, ч. [zakutat se] «закритися, обкутатися», слц. [okutať] «закутати», болг. къ́там «бережу, ховаю», [кутам] «ховаю, приховую», схв. скýтати «сховати», слн. [kútiti se] «сховатися», стсл. съкѫтити «заспокоїти», цсл. съкоутати «поховати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заку́та
«хлів; курник; дверцята в хліві Бі»
заку́тать
заку́товать
заку́тувать
«затулити рукою (око); зачинити в хліві (тварину) ЛПол»
кута́тство
«господарство? власний будинок?»
ку́тка
«хлів»
окутова́тий
«маскований»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ку́таць «кутати, ховати» | білоруська |
| къ́там «бережу, ховаю» | болгарська |
| κύτος «оболонка; шкіра» | грецька |
| hutta «хата» | давньоверхньонімецька |
| *keut- | індоєвропейська |
| kiàutas «лузга, лушпина, шкірка» | литовська |
| kutać | польська |
| kǫt- | праслов’янська |
| *kǫtъ | праслов’янська |
| kūnti «доглядає, піклується» | прусська |
| ку́тать | російська |
| скýтати «сховати» | сербохорватська |
| okutať «закутати» | словацька |
| kútiti se «сховатися» | словенська |
| съкѫтити «заспокоїти» | старослов’янська |
| кут | українська |
| кутам «ховаю, приховую» | українська |
| съкоутати «поховати» | церковнослов’янська |
| zakutat se «закритися, обкутатися» | чеська |
| *kǫtati | ? |
| kutati «укривати, затуляти, окутувати» | ? |
| keuto «шкіра» | ? |
| *kut- «покривати, укривати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України