ЗАГОРТКА — ЕТИМОЛОГІЯ

горта́ти

псл. *gъrtati, *gъrtnǫti;
споріднене з лит. gurgulỹs «сплутані нитки; зграя птахів», гр. γάργαρα «купа, юрба», ἄγυρις «скупчення, натовп», а також – з іншим ступенем вокалізму – ἀγείρω (ảγερѽ) «збираю», ảγορά «збори; площа для зборів»;
іє. *ger- «збирати»;
р. (пд.-зах.) [горта́ть, горну́ть], бр. гарта́ць, гарну́ць, п. garnąć, [o-gartać], ч. hrnouti, слц. hrnúť, вл. wuhornyć «закасати», нл. [garnuś] «схопити», болг. пригръ́щам «обіймаю, пригортаю», м. пригрне се «пригорнеться», схв. гр́нути «згортати; іти натовпом», гр́тати, слн. gŕniti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

горну́ти
заго́рнина «біла плахта»
загорта́ч
загорти́на «верхня жіноча сукня»
за́гортка «тс.»
заго́рток
зго́ртка
зго́рток
невпрого́рт
обгортка
о́гортка
підгорта́льник
підго́ртка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гарта́ць білоруська
пригръ́щам «обіймаю, пригортаю» болгарська
wuhornyć «закасати» верхньолужицька
γάργαρα «купа, юрба» грецька
*ger- «збирати» індоєвропейська
gurgulỹs «сплутані нитки; зграя птахів» литовська
пригрне «пригорнеться» македонська
garnuś «схопити» нижньолужицька
garnąć польська
*g праслов’янська
горта́ть (пд.-зах.) російська
гр́нути «згортати; іти натовпом» сербохорватська
hrnúť словацька
gŕniti словенська
горну́ть українська
гарну́ць українська
o-gartać українська
гр́тати українська
hrnouti чеська
*g ?
ἄγυρις «скупчення, натовп» ?
ἀγείρω «збираю» (ảγερѽ) ?
ảγορά «збори; площа для зборів» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України