ЗАБОРОНА — ЕТИМОЛОГІЯ

борони́ти «захищати; забороняти»

псл. *borniti, похідне від *born «сварка, битва, боротьба», утвореного, в свою чергу, від *borti «бороти» (пор. аналогічне утворення лит. barnìs «сварка» при bárti «ганити, лаяти», лтс. bãrt «лаяти»);
р. заст. [борони́ть], бр. барані́ць, др. боронити, п. bronić, ч. brániti, слц. brániť, вл. brónić, нл. broń «зброя», болг. бра́ня, м. бра́ни, схв. Бра́нити, слн. braníti, стсл. браɴити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боро́на «захист, диспут»
боро́нець «захисник»
борони́ло «тс., охоронець»
відборо́на
заборо́на
зборо́нник «охоронець»
оборо́на
оборо́нець
оборо́нний
обор́онник
оборо́нство
одборо́нний
розборо́на
розбороня́ти «рознімати тих, хто б’ється, сперечається»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
барані́ць білоруська
бра́ня болгарська
brónić верхньолужицька
боронити давньоруська
бра́ни македонська
broń «зброя» нижньолужицька
bronić польська
*borniti праслов’янська
борони́ть російська
Бра́нити сербохорватська
brániť словацька
braníti словенська
браɴити старослов’янська
brániti чеська
*born «сварка, битва, боротьба» ?
*borti «бороти» (пор. аналогічне утворення лит. barnìs «сварка» при bárti «ганити, лаяти», лтс. bãrt «лаяти») ?
борони́ть ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України