З- — ЕТИМОЛОГІЯ

з- (префікс, що надає дієслівним основам семантичного відтінку раптового руху вгору, підняття, раптового початку дії і под.)

результат видозміни др. въз-, въс- (з яким пов’язаний застарілий прийменник укр. уз) і злиття його на українському ґрунті з префіксом з- (с), що зводиться до др. из- і съ;
с- «тс.» (напр.: збаламутити, збудити, злетіти, скипіти, скрикнути, відповідно до р. вз, вс-, воз-, вос-, бр. уз-, ус-, др. въз-, въс-, п. wz-, ws-, ч. vz-, vze, слц. vz-, vzo-, вл. нл. wz-, ws-);

взвод (військ.)

запозичення з російської мови;
р. взвод утворене з префікса вз- (‹въз-), що відповідає укр. уз-, з-, та основи дієслова води́ть;
бр. узво́д;
Фонетичні та словотвірні варіанти

взво́дний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
узво́д білоруська
взвод (‹въз-) російська
вз- (‹въз-) російська
уз- українська
з- ?
води́ть ?

воз-

псл. vьz-;
споріднене з лит. už «за», ав. us-, uz- «вгору», лтс. uz-, вірм. z(з різними значеннями);
очевидно, походить від іє. *ud- «вгору» з елементом -z, приєднаним від інших прийменників;
дієслова на воз- походять із старослов’янської мови, в якій вокалізація слабкого ъ мала місце, тоді як в українській мові слабкий ъ у цьому префіксі зникав і він спрощувався в з- (напр., [згі́р’я, злі́сся], злітати вгору) або перетворювався в уз- (узгі́р’я, узлі́сся);
р. воз-, вз-, взо-, бр. уз-, п. wz-, ч. vz-, vze-, слц. vzo-, полаб. våz-, болг. въз, въз-, вз-, м. воз-, вз-, схв. вз-, уза-, слн. vz-, стсл. въз-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вос- (префікс у дієсловах типу возвели́чити, воздвига́ти, воскреса́ти, ст. воз(дати)(XV ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
us- авестійська
уз- білоруська
въз болгарська
z вірменська
*ud- «вгору» індоєвропейська
uz- латиська
«за» литовська
воз- македонська
våz- полабська
wz- польська
vьz- праслов’янська
воз- російська
вз- сербохорватська
vzo- словацька
vz- словенська
въз- старослов’янська
вз- українська
взо- українська
въз- українська
вз- українська
вз- українська
уза- українська
vz- чеська
vze- чеська
uz- «вгору» ?
-z ?
воз- ?
з- (напр., [згі́р’я, злі́сся], злітати вгору)(узгі́р’я, узлі́сся) ?

з (прийменник з род. в. для введення назв предметів, на поверхні яких знаходиться початковий пункт руху, дії)

псл. Sъ, sъ(n)‹ *sъn›n;
зіставляється з лат. com «з», cum, дкімр. cant, ірл. cét «тс.», гр. kατά (‹k ̑n̥-ta) «вниз, вздовж»;
поширена думка про етимологічну тотожність з1 і з3 (Skok III 179–180; Fraenkel AfSlPh 39, 89; Vondrák I 163, 418) натрапляє на труднощі семантичного характеру;
іє. *k ̑оn;
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn збіглося фонетично з псл. iz;
р. с, со, с-, со-, бр. з, са, з-, с, са-, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se-, z-, слц. s, so, s-, z-, болг. м. c-, схв. с, са, с-, са, з-, слн. s, se, z, ž, s-, z-, стсл. съ, съ(n-);
Фонетичні та словотвірні варіанти

з (префікс дієслів, що означає рух згори та ін.)
зі «тс.»
із
с «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
з білоруська
са білоруська
з- білоруська
с білоруська
са- білоруська
c- болгарська
z верхньолужицька
ze верхньолужицька
z- верхньолужицька
ze- верхньолужицька
s- верхньолужицька
kατά «вниз, вздовж» (‹$kn-ta) грецька
cant давньокімрська
съ давньоруська
съ(н)- давньоруська
k ̑n̥-ta індоєвропейська
*k ̑оn індоєвропейська
cét «тс.» ірландська
com «з» латинська
cum латинська
c- македонська
z нижньолужицька
ze нижньолужицька
z- нижньолужицька
ze- нижньолужицька
s- нижньолужицька
z польська
ze польська
z- польська
ze- польська
s- польська
праслов’янська
*sъn праслов’янська
sъ(n) праслов’янська
*sъn праслов’янська
iz праслов’янська
с російська
со російська
с- російська
со- російська
с сербохорватська
са сербохорватська
с- сербохорватська
са сербохорватська
з- сербохорватська
s словацька
so словацька
s- словацька
z- словацька
s словенська
se словенська
z словенська
ž словенська
s- словенська
z- словенська
съ старослов’янська
съ(n-) старослов’янська
s чеська
se чеська
s- чеська
se- чеська
z- чеська

з (прийменник з орудн. в. для позначення сумісності)

псл. sъ, sъn- (‹*sъn), пов’язане з sǫ укр. су- (сусі́д і под.);
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn, у якому збіглись іє. *son і *k ̑on, у свою чергу, фонетично збіглося з псл. iz;
етимологічне ототожнення з3 і з1 (Skok III 179–180; Vondrák I 163, 418; Fraenkel AfSlPh 39, 89) викликає труднощі семантичного та іншого характеру;
споріднене з лит. sán- «су-, з-», są, лтс. suo-, прус. san- «з-», sen «з», дінд. sam, ав. ham- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμός «спільний, подібний, рівний», лат. similis «подібний»;
іє. *son;
р. с,со, с-, со-, бр. з, ca, з-,c, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se, слц. s, so, s-, болг. с, със, с-, съ-, м. со, [с], с-, со-, схв. с, са, с-, са-, слн. з, z, s-, z-, стсл. съ, съ(n)-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування)
зі- «тс.»
зо «тс.»
із-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ham- «тс.» авестійська
з білоруська
ca білоруська
з- білоруська
c білоруська
с болгарська
със болгарська
с- болгарська
съ- болгарська
z верхньолужицька
ze верхньолужицька
z- верхньолужицька
ze- верхньолужицька
s- верхньолужицька
ὁμός «спільний, подібний, рівний» грецька
sam давньоіндійська
sam- «разом» давньоісландська
съ давньоруська
съ(н)- давньоруська
*son індоєвропейська
*k ̑on індоєвропейська
*son індоєвропейська
similis «подібний» латинська
suo- латиська
sán- «су-, з-» литовська
литовська
со македонська
с македонська
с- македонська
со- македонська
z нижньолужицька
ze нижньолужицька
z- нижньолужицька
ze- нижньолужицька
s- нижньолужицька
z польська
ze польська
z- польська
ze- польська
s- польська
праслов’янська
sъn- (‹*sъn) праслов’янська
*sъn праслов’янська
праслов’янська
*sъn праслов’янська
iz праслов’янська
san- «з-» прусська
sen «з» прусська
с російська
со російська
с- російська
со- російська
с сербохорватська
са сербохорватська
с- сербохорватська
са- сербохорватська
s словацька
so словацька
s- словацька
з словенська
z словенська
s- словенська
z- словенська
съ старослов’янська
съ(n)- старослов’янська
s чеська
se чеська
s- чеська
se чеська

захібо́читися «захитатися»

результат контамінації дієслова (за)хиба́тися «захитатися» і основи боч(бік), як у з-бо́ч-ува-ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боч(бік) ?
з- ?
бо́ч- ?
ува- ?
ти ?

наздоні́с «можна носити; придатне ще для носіння»

результат злиття префіксів на- і з- з префіксальною основою доноси́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на- українська
з- українська
доноси́ти українська

свиню́х «шавлія кільчаста, Salvia verticillata L.» (бот.)

назва зумовлена, очевидно, наявністю волосистого кільця в трубці віночка;
очевидно, залишок давньої назви *съвинъкы, похідної від съвивати «звивати», в якій префіксальне съ- у зв’язку з деетимологізацією не зазнало зміни в з-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свинюшник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*съвинъкы українська
съвивати «звивати» українська
съ- ?
з- ?

сно́чи «вчора (ввечері)»

залишок псл. sъ noči «з ночі», в якому прийменник sъ зберігся без зміни в з-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сно́чі «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sъ noči «з ночі» праслов’янська
з- ?

су- (іменниковий префікс, що означає зв’язок, з’єднання або неповноту, в давніх іменних утвореннях типу суві́й, су́в’язь, сугі́р’я, су́глинок, сугло́б, су́голосний, су́горб, сузі́р’я, су́кровиця, суми́рний, супе́рник, су́пісок, супря́га, сусі́д, сусі́к, суста́в, су́тінь, су́тки, суту́жний, сутя́га, суя́гна і под.)

псл. sǫ- (‹ іє. *sōn-), пов’язане з дієслівними префіксами sъ-/sъn- (‹ іє. *sn̥-), укр. з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування), з (прийменник з орудн. в. для позначання сумісності);
споріднене з прус. san- «з-», sen- «з», лит. sán- «су-, з-», sąṛ́- «тс.», ст. sa- «з-», sù-, лтс. suo-, sa-, дінд. sam «з», sam- (‹ іє. *sem- «раз; одне»), sa- (‹ іє. *sm̥- «один»), ав. ham «з», ham- «з-», ha- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμου̃, ἅμα «тс.», ἁ- «з-», ἀ-, ὀ- «тс.», лат. semel «один раз, раз; одразу; разом»;
іє. *so-, *sōn-, *som-, *sem-, *sm̥-;
р. бр. др. болг. м. схв. су-, п. są-, ч. sou-, ст. sú-, слц. su-, sú-, вл. нл. su-, полаб. sǫ-, слн. sа̏-, стсл. сѫ-, зрідка соу-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ham «з» авестійська
су- білоруська
су- болгарська
su- верхньолужицька
ὁμου̃ грецька
sam «з» давньоіндійська
sam- «разом» давньоісландська
су- давньоруська
*so- індоєвропейська
semel «один раз, раз; одразу; разом» латинська
suo- латиська
sán- «су-, з-» литовська
су- македонська
su- нижньолужицька
sǫ- полабська
są- польська
sǫ- (‹ іє. *sōn-) праслов’янська
san- «з-» прусська
су- російська
су- сербохорватська
su- словацька
sú- словацька
sа̏- словенська
сѫ- старослов’янська
з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування) українська
зрідка соу- українська
sou- чеська
sъ-/sъn- (‹ іє. *sn̥-) ?
з (прийменник з орудн. в. для позначання сумісності) ?
sen- «з» ?
sąṛ́- «тс.» ?
sa- «з-» ?
sù- ?
sa- ?
sam- (‹ іє. *sem- «раз; одне») ?
sa- (‹ іє. *sm̥- «один») ?
ham- «з-» ?
ha- «тс.» ?
ἅμα «тс.» ?
ἁ- «з-» ?
ἀ- ?
ὀ- «тс.» ?
*sōn- ?
*som- ?
*sem- ?
*sm̥- ?
sú- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України