З- — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
з- (префікс, що надає дієслівним основам семантичного відтінку раптового руху вгору, підняття, раптового початку дії і под.)
результат видозміни др. въз-, въс- (з яким пов’язаний застарілий прийменник укр. уз) і злиття його на українському ґрунті з префіксом з- (с), що зводиться до др. из- і съ;
с- «тс.» (напр.: збаламутити, збудити, злетіти, скипіти, скрикнути, відповідно до р. вз, вс-, воз-, вос-, бр. уз-, ус-, др. въз-, въс-, п. wz-, ws-, ч. vz-, vze, слц. vz-, vzo-, вл. нл. wz-, ws-);
взвод (військ.)
запозичення з російської мови;
р. взвод утворене з префікса вз- (‹въз-), що відповідає укр. уз-, з-, та основи дієслова води́ть;
бр. узво́д;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взво́дний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
узво́д | білоруська |
взвод (‹въз-) | російська |
вз- (‹въз-) | російська |
уз- | українська |
з- | ? |
води́ть | ? |
воз-
псл. vьz-;
споріднене з лит. už «за», ав. us-, uz- «вгору», лтс. uz-, вірм. z(з різними значеннями);
очевидно, походить від іє. *ud- «вгору» з елементом -z, приєднаним від інших прийменників;
дієслова на воз- походять із старослов’янської мови, в якій вокалізація слабкого ъ мала місце, тоді як в українській мові слабкий ъ у цьому префіксі зникав і він спрощувався в з- (напр., [згі́р’я, злі́сся], злітати вгору) або перетворювався в уз- (узгі́р’я, узлі́сся);
р. воз-, вз-, взо-, бр. уз-, п. wz-, ч. vz-, vze-, слц. vzo-, полаб. våz-, болг. въз, въз-, вз-, м. воз-, вз-, схв. вз-, уза-, слн. vz-, стсл. въз-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вос-
(префікс у дієсловах типу возвели́чити, воздвига́ти, воскреса́ти, ст. воз(дати)(XV ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
us- | авестійська |
уз- | білоруська |
въз | болгарська |
z | вірменська |
*ud- «вгору» | індоєвропейська |
uz- | латиська |
už «за» | литовська |
воз- | македонська |
våz- | полабська |
wz- | польська |
vьz- | праслов’янська |
воз- | російська |
вз- | сербохорватська |
vzo- | словацька |
vz- | словенська |
въз- | старослов’янська |
вз- | українська |
взо- | українська |
въз- | українська |
вз- | українська |
вз- | українська |
уза- | українська |
vz- | чеська |
vze- | чеська |
uz- «вгору» | ? |
-z | ? |
воз- | ? |
з- (напр., [згі́р’я, злі́сся], злітати вгору)(узгі́р’я, узлі́сся) | ? |
з (прийменник з род. в. для введення назв предметів, на поверхні яких знаходиться початковий пункт руху, дії)
псл. Sъ, sъ(n)‹ *sъn›n;
зіставляється з лат. com «з», cum, дкімр. cant, ірл. cét «тс.», гр. kατά (‹k ̑n̥-ta) «вниз, вздовж»;
поширена думка про етимологічну тотожність з1 і з3 (Skok III 179–180; Fraenkel AfSlPh 39, 89; Vondrák I 163, 418) натрапляє на труднощі семантичного характеру;
іє. *k ̑оn;
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn збіглося фонетично з псл. iz;
р. с, со, с-, со-, бр. з, са, з-, с, са-, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se-, z-, слц. s, so, s-, z-, болг. м. c-, схв. с, са, с-, са, з-, слн. s, se, z, ž, s-, z-, стсл. съ, съ(n-);
Фонетичні та словотвірні варіанти
з
(префікс дієслів, що означає рух згори та ін.)
зі
«тс.»
із
с
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
з | білоруська |
са | білоруська |
з- | білоруська |
с | білоруська |
са- | білоруська |
c- | болгарська |
z | верхньолужицька |
ze | верхньолужицька |
z- | верхньолужицька |
ze- | верхньолужицька |
s- | верхньолужицька |
kατά «вниз, вздовж» (‹$kn-ta) | грецька |
cant | давньокімрська |
съ | давньоруська |
съ(н)- | давньоруська |
k ̑n̥-ta | індоєвропейська |
*k ̑оn | індоєвропейська |
cét «тс.» | ірландська |
com «з» | латинська |
cum | латинська |
c- | македонська |
z | нижньолужицька |
ze | нижньолужицька |
z- | нижньолужицька |
ze- | нижньолужицька |
s- | нижньолужицька |
z | польська |
ze | польська |
z- | польська |
ze- | польська |
s- | польська |
Sъ | праслов’янська |
*sъn | праслов’янська |
sъ(n) | праслов’янська |
*sъn | праслов’янська |
iz | праслов’янська |
с | російська |
со | російська |
с- | російська |
со- | російська |
с | сербохорватська |
са | сербохорватська |
с- | сербохорватська |
са | сербохорватська |
з- | сербохорватська |
s | словацька |
so | словацька |
s- | словацька |
z- | словацька |
s | словенська |
se | словенська |
z | словенська |
ž | словенська |
s- | словенська |
z- | словенська |
съ | старослов’янська |
съ(n-) | старослов’янська |
s | чеська |
se | чеська |
s- | чеська |
se- | чеська |
z- | чеська |
з (прийменник з орудн. в. для позначення сумісності)
псл. sъ, sъn- (‹*sъn), пов’язане з sǫ укр. су- (сусі́д і под.);
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn, у якому збіглись іє. *son і *k ̑on, у свою чергу, фонетично збіглося з псл. iz;
етимологічне ототожнення з3 і з1 (Skok III 179–180; Vondrák I 163, 418; Fraenkel AfSlPh 39, 89) викликає труднощі семантичного та іншого характеру;
споріднене з лит. sán- «су-, з-», są, лтс. suo-, прус. san- «з-», sen «з», дінд. sam, ав. ham- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμός «спільний, подібний, рівний», лат. similis «подібний»;
іє. *son;
р. с,со, с-, со-, бр. з, ca, з-,c, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se, слц. s, so, s-, болг. с, със, с-, съ-, м. со, [с], с-, со-, схв. с, са, с-, са-, слн. з, z, s-, z-, стсл. съ, съ(n)-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з-
(префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування)
зі-
«тс.»
зо
«тс.»
із-
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ham- «тс.» | авестійська |
з | білоруська |
ca | білоруська |
з- | білоруська |
c | білоруська |
с | болгарська |
със | болгарська |
с- | болгарська |
съ- | болгарська |
z | верхньолужицька |
ze | верхньолужицька |
z- | верхньолужицька |
ze- | верхньолужицька |
s- | верхньолужицька |
ὁμός «спільний, подібний, рівний» | грецька |
sam | давньоіндійська |
sam- «разом» | давньоісландська |
съ | давньоруська |
съ(н)- | давньоруська |
*son | індоєвропейська |
*k ̑on | індоєвропейська |
*son | індоєвропейська |
similis «подібний» | латинська |
suo- | латиська |
sán- «су-, з-» | литовська |
są | литовська |
со | македонська |
с | македонська |
с- | македонська |
со- | македонська |
z | нижньолужицька |
ze | нижньолужицька |
z- | нижньолужицька |
ze- | нижньолужицька |
s- | нижньолужицька |
z | польська |
ze | польська |
z- | польська |
ze- | польська |
s- | польська |
sъ | праслов’янська |
sъn- (‹*sъn) | праслов’янська |
*sъn | праслов’янська |
sǫ | праслов’янська |
*sъn | праслов’янська |
iz | праслов’янська |
san- «з-» | прусська |
sen «з» | прусська |
с | російська |
со | російська |
с- | російська |
со- | російська |
с | сербохорватська |
са | сербохорватська |
с- | сербохорватська |
са- | сербохорватська |
s | словацька |
so | словацька |
s- | словацька |
з | словенська |
z | словенська |
s- | словенська |
z- | словенська |
съ | старослов’янська |
съ(n)- | старослов’янська |
s | чеська |
se | чеська |
s- | чеська |
se | чеська |
захібо́читися «захитатися»
результат контамінації дієслова (за)хиба́тися «захитатися» і основи боч(бік), як у з-бо́ч-ува-ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
боч(бік) | ? |
з- | ? |
бо́ч- | ? |
ува- | ? |
ти | ? |
наздоні́с «можна носити; придатне ще для носіння»
результат злиття префіксів на- і з- з префіксальною основою доноси́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на- | українська |
з- | українська |
доноси́ти | українська |
свиню́х «шавлія кільчаста, Salvia verticillata L.» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, наявністю волосистого кільця в трубці віночка;
очевидно, залишок давньої назви *съвинъкы, похідної від съвивати «звивати», в якій префіксальне съ- у зв’язку з деетимологізацією не зазнало зміни в з-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свинюшник
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*съвинъкы | українська |
съвивати «звивати» | українська |
съ- | ? |
з- | ? |
сно́чи «вчора (ввечері)»
залишок псл. sъ noči «з ночі», в якому прийменник sъ зберігся без зміни в з-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сно́чі
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sъ noči «з ночі» | праслов’янська |
з- | ? |
су- (іменниковий префікс, що означає зв’язок, з’єднання або неповноту, в давніх іменних утвореннях типу суві́й, су́в’язь, сугі́р’я, су́глинок, сугло́б, су́голосний, су́горб, сузі́р’я, су́кровиця, суми́рний, супе́рник, су́пісок, супря́га, сусі́д, сусі́к, суста́в, су́тінь, су́тки, суту́жний, сутя́га, суя́гна і под.)
псл. sǫ- (‹ іє. *sōn-), пов’язане з дієслівними префіксами sъ-/sъn- (‹ іє. *sn̥-), укр. з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування), з (прийменник з орудн. в. для позначання сумісності);
споріднене з прус. san- «з-», sen- «з», лит. sán- «су-, з-», sąṛ́- «тс.», ст. sa- «з-», sù-, лтс. suo-, sa-, дінд. sam «з», sam- (‹ іє. *sem- «раз; одне»), sa- (‹ іє. *sm̥- «один»), ав. ham «з», ham- «з-», ha- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμου̃, ἅμα «тс.», ἁ- «з-», ἀ-, ὀ- «тс.», лат. semel «один раз, раз; одразу; разом»;
іє. *so-, *sōn-, *som-, *sem-, *sm̥-;
р. бр. др. болг. м. схв. су-, п. są-, ч. sou-, ст. sú-, слц. su-, sú-, вл. нл. su-, полаб. sǫ-, слн. sа̏-, стсл. сѫ-, зрідка соу-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ham «з» | авестійська |
су- | білоруська |
су- | болгарська |
su- | верхньолужицька |
ὁμου̃ | грецька |
sam «з» | давньоіндійська |
sam- «разом» | давньоісландська |
су- | давньоруська |
*so- | індоєвропейська |
semel «один раз, раз; одразу; разом» | латинська |
suo- | латиська |
sán- «су-, з-» | литовська |
су- | македонська |
su- | нижньолужицька |
sǫ- | полабська |
są- | польська |
sǫ- (‹ іє. *sōn-) | праслов’янська |
san- «з-» | прусська |
су- | російська |
су- | сербохорватська |
su- | словацька |
sú- | словацька |
sа̏- | словенська |
сѫ- | старослов’янська |
з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування) | українська |
зрідка соу- | українська |
sou- | чеська |
sъ-/sъn- (‹ іє. *sn̥-) | ? |
з (прийменник з орудн. в. для позначання сумісності) | ? |
sen- «з» | ? |
sąṛ́- «тс.» | ? |
sa- «з-» | ? |
sù- | ? |
sa- | ? |
sam- (‹ іє. *sem- «раз; одне») | ? |
sa- (‹ іє. *sm̥- «один») | ? |
ham- «з-» | ? |
ha- «тс.» | ? |
ἅμα «тс.» | ? |
ἁ- «з-» | ? |
ἀ- | ? |
ὀ- «тс.» | ? |
*sōn- | ? |
*som- | ? |
*sem- | ? |
*sm̥- | ? |
sú- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України