ЖІНКА — ЕТИМОЛОГІЯ
гінеколо́гія
п. ginekologia, ч. gynaekologie, gynekologie, слц. gynekológia, вл. gynekologija, м. гинекологија, схв. гинекологија, слн. ginekologíja;
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Gynäkologíe, фр. gynécologie, англ. gynaecology утворені з гр. γυνή (род. в. γυναικός) «жі́нка», спорідненого з псл. žena, укр. жінка, і λόγος «слово, (наукове) пояснення, наука»;
р. болг. гинеколо́гия, бр. гінекало́гія;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гінеко́лог
гінекологі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gynaecology | англійська |
| гінекало́гія | білоруська |
| гинеколо́гия | болгарська |
| γυνή «жі́нка» (род. в. γυναικός) | грецька |
| Gynäkologíe | німецька |
| žena | праслов’янська |
| жінка | українська |
| gynécologie | французька |
| λόγος «слово, (наукове) пояснення, наука» | ? |
| гинеколо́гия | ? |
жона́ «дружина; жінка» (рідк.)
псл. žena ( ‹*genā);
споріднене з прус. genno «жінка», гот. qinô «жінка», qēns «дружина», двн. quena «жінка», днн. quān «дружина», quena «тс.», англ. queen «королева», дангл. cwēn «жінка», дірл. ben «дружина», ав. gәnā-, γәnā, γnā «жінка, дружина», дінд. jáni «жінка», gnā «богиня», гр. γυνή «жінка», беот. βaνa, тох. A śän, тох. В śana «тс.», вірм. kin «жінка, дружина»;
іє. *genā «жінка»;
питання про дальші етимологічні зв’язки (зокрема, з коренями іє. *g’en- «родити» або *guen- «приходити») остаточно не висвітлене;
р. болг. жена́, бр. жо́нка, др. жена, п. żona, ч. слц. žena, вл. нл. žona, м. жена, схв. жèна, слн. žêna, стсл. жена;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безже́нець
безже́нство
жена́
«жінка»
жени́ло
«хлопець, якому час одружуватися»
жени́ти
жени́х
жениха́тися
женихі́вство
женихли́вий
жениши́на
«один із двох закоханих»
женишли́вий
же́нщина
женя́чка
«одруження»
жінва́
«жіноцтво»
(зб.)
жі́нка
жіно́та
жінотва
жіно́цтво
жіно́цький
жіно́чий
жіно́чний
жіно́чник
«бабинець»
жіно́щина
«жіноцтво»
(зб.)
жі́нчин
жона́тий
жони́х
жонова́ти
«бути заміжньою жінкою»
жоно́та
жоно́ха
«жінка»
нежона́ч
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gәnā- | авестійська |
| γәnā | авестійська |
| γnā «жінка, дружина» | авестійська |
| queen «королева» | англійська |
| жо́нка | білоруська |
| жена́ | болгарська |
| žona | верхньолужицька |
| kin «жінка, дружина» | вірменська |
| qinô «жінка» | готська |
| qēns «дружина» | готська |
| γυνή «жінка» | грецька |
| cwēn «жінка» | давньоанглійська |
| quena «жінка» | давньоверхньонімецька |
| jáni «жінка» | давньоіндійська |
| gnā «богиня» | давньоіндійська |
| ben «дружина» | давньоірландська |
| quān «дружина» | давньонижньонімецька |
| quena «тс.» | давньонижньонімецька |
| жена | давньоруська |
| *genā «жінка» | індоєвропейська |
| *g'en- | індоєвропейська |
| *g<SUP>u̯</SUP>en- | індоєвропейська |
| жена | македонська |
| žona | нижньолужицька |
| żona | польська |
| žena ( ‹*genā) | праслов’янська |
| *genā | праслов’янська |
| genno «жінка» | прусська |
| жена́ | російська |
| жèна | сербохорватська |
| žena | словацька |
| žêna | словенська |
| жена | старослов’янська |
| śän | тохарська А |
| śana «тс.» | тохарська В |
| žena | чеська |
| βaνā́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України