ЖУРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
джу́ра «військовий слуга, зброєносець» (іст.)
запозичення з східних мов, пор. кипч. čora (cora) «хлопець до коней», тюрк. чӳр «разом, у згоді» (Радлов III 2194), тадж. Ҷӯра «друг, товариш», ҷӯр «згода»;
п. ciura, cióra, ciur, іст. «джура», розм. «нездара, ґава»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джура
(1571)
джури́ло
жу́ра
жура́ши́н
«тс.»
жури́м
цю́ра
чу́ра
чури́ло
чурува́ти
«бути чурою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čora «хлопець до коней» (cora) | кипчацька |
| ciura | польська |
| cióra | польська |
| ciur | польська |
| чӳр «разом, у згоді» | тюркські |
| čora «хлопець до коней» (cora) | ? |
| Ҷӯра «друг, товариш» | ? |
| ҷӯр «згода» | ? |
жури́ти
зіставлялося з схв. гу́рати «штовхати», слн. gúratі «зношувати; притупляти; мучити», гот. gaurs «журний, сумний», gaurjan «журити, смутити», двн. gōrag «жалюгідний; сумний», ірл. gúre «хворобливість», дінд. ghōráh «страшний, жахливий», прус. gurῑns «бідний», лит. gùrti «кришитися; слабнути; занепадати»;
пов’язується також (Супрун Езиков. проучв. Георгиев 268–272) з бр. [жу́ляць] «тліти»;
неясне;
псл. *žuriti ‹ *gheur-;
р. жури́ть «ганити», бр. журы́цца, слц. žúriť «лаяти, ганити», вл. žurnosć «клопіт, зусилля», нл. žurniś «утомлювати, робити неприємним», схв. [журити се] «скаржитися», жу́рити «квапитися, поспішати», слн. žúriti se «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безжу́рний
жур
жура́
журба́
журбо́вий
журбо́та
журбувати
жури́лиха
«горілка»
жури́льник
жури́тися
жури́ця
жу́рка
журли́вий
журни́й
зажу́ра
зажу́рений
зажу́рливий
нежурбли́вий
нежу́рниця
«горілка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жу́ляць «тліти» | білоруська |
| журы́цца | білоруська |
| žurnosć «клопіт, зусилля» | верхньолужицька |
| gaurs «журний, сумний» | готська |
| gaurjan «журити, смутити» | готська |
| gōrag «жалюгідний; сумний» | давньоверхньонімецька |
| ghōráh «страшний, жахливий» | давньоіндійська |
| gúre «хворобливість» | ірландська |
| gùrti «кришитися; слабнути; занепадати» | литовська |
| žurniś «утомлювати, робити неприємним» | нижньолужицька |
| *žuriti | праслов’янська |
| gurῑns «бідний» | прусська |
| жури́ть «ганити» | російська |
| гу́рати «штовхати» | сербохорватська |
| журити се «скаржитися» | сербохорватська |
| жу́рити «квапитися, поспішати» | сербохорватська |
| žúriť «лаяти, ганити» | словацька |
| gúratі «зношувати; притупляти; мучити» | словенська |
| žúriti se «тс.» | словенська |
жур «кисла страва з вівсяного борошна»
походить від двн. sûr (нвн. sauer) «кислий», свн. sûr «кисле тісто», спорідненого з псл. sуrь, укр. сири́й;
бр. [жур, журы́ха] «тс.», п. żur «кисла юшка», ч. вл. нл. žur «тс.», ч. žour «кисле тісто», слн. žur(а) «сироватка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джур
«тс.»
жу́равік
жури́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жур | білоруська |
| журы́ха «тс.» | білоруська |
| žur «тс.» | верхньолужицька |
| sûr «кислий» (нвн. sauer) | давньоверхньонімецька |
| žur «тс.» | нижньолужицька |
| sauer | нововерхньонімецька |
| żur «кисла юшка» | польська |
| sуrь | праслов’янська |
| sûr «кисле тісто» | середньоверхньнімецька |
| žur(а) «сироватка» | словенська |
| сири́й | українська |
| žur «тс.» | чеська |
| žour «кисле тісто» | чеська |
ажу́р «повний порядок; (присл.) у порядку; (бухг.) на сьогодні»
через посередництво російської мови запозичено з французької;
фр. à jour «y порядку; (підсумовано) по сьогодні» виникло як зрощення прийменника à «аж до, включно» і jour «день (виконання операції)», що виступають також у виразі à jour «ажурний, просвітчастий»;
р. бр. болг. ажу́р, м. ажурен «акуратний, точний», схв. àжур, слн. ažur;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ажу́р | білоруська |
| ажу́р | болгарська |
| ажурен «акуратний, точний» | македонська |
| ажу́р | російська |
| жур | сербохорватська |
| ažur | словенська |
| à jour «y порядку; (підсумовано) по сьогодні» | французька |
| à «аж до, включно» | ? |
| jour «день (виконання операції)» | ? |
| jour «ажурний, просвітчастий» | ? |
жюрі́
запозичення з французької мови;
фр. jury походить від англ. jury «жюрі», яке зводиться до фр. ст. juree «присяга, клятва», похідного від jurer «присягати, клястися», генетично пов’язаного з лат. jūrāre «тс.», що походить від jus (род. в. juris) «право як сукупність законів»;
р. жюри́, бр. журы́, п. ч. слц. јury, болг. жу́ри, м. жири, схв. жùрū, жирŝjа, слн. jiríja;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| jury «жюрі» | англійська |
| журы́ | білоруська |
| жу́ри | болгарська |
| jūrāre «тс.» | латинська |
| juris «право як сукупність законів» | латинська |
| jus | латинська |
| жири | македонська |
| јury | польська |
| жюри́ | російська |
| жùрū | сербохорватська |
| жирùjа | сербохорватська |
| јury | словацька |
| jiríja | словенська |
| jury | французька |
| juree «присяга, клятва» | французька |
| jurer «присягати, клястися» | французька |
| јury | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України