ЖОРЕННА — ЕТИМОЛОГІЯ

жо́рно

псл.ъrny, род. в.ъrnъve;
споріднене з лит. gìrnos «жорна», лтс. dzirnas «ручний млинок», dzirnavas «млин», прус. girnoywis «жорно», гот. (asilu) qaírnus «(ослячий) камінь, жорно», дісл. kvern «ручний млинок», двн. kuerna, curn «тс.», дірл. bró «жорно», кімр. brenan «ручний млинок», дінд. gravan «камінь для вичавлювання соми», вірм. erkan «млин»;
іє. *guer- «важкий, тяжкий»;
р. жёрнов, бр. жо́рны, др. жьрновъ, п. żarna, ч. žernov, слц. žarnov, болг. же́рка «водяний млин, млин», схв. жрвањ) «жорно,ручний млинок», слн. žfnev «тс.», стсл. жръны;
Фонетичні та словотвірні варіанти

же́рно
жернува́ти «молоти»
жоре́нний
жо́рна «ручний млинок» (мн.)
жорна́к «частина ручного млинка»
жорна́ти
жорна́тка
жо́рник «маленький млиновий камінь»
жорні́вка «тс.»
жорнови́к
жорнува́ти «тс.»
жорня́к «камінь для жорен»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жо́рны білоруська
же́рка «водяний млин, млин» болгарська
erkan «млин» вірменська
(asilu) qaírnus «(ослячий) камінь, жорно» (asilu) готська
kuerna давньоверхньонімецька
curn «тс.» давньоверхньонімецька
grā́an «камінь для вичавлювання соми» давньоіндійська
bró «жорно» давньоірландська
kvern «ручний млинок» давньоісландська
жьрновъ давньоруська
brenan «ручний млинок» кімрська
dzir̃nas «ручний млинок» латиська
dzir̃navas «млин» латиська
gìrnos «жорна» литовська
żarna польська
*ž<SUP>ъ</SUP>r̥ny праслов’янська
girnoywis «жорно» прусська
жёрнов російська
жр̑вањ «жорно,ручний млинок» сербохорватська
žarnov словацька
žfnev «тс.» словенська
жръны старослов’янська
žernov чеська
*ž<SUP>ъ</SUP>r̥nъve род. в. ?
*g<SUP>u̯</SUP>er- «важкий, тяжкий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України