ЖОЛОПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
жоло́пати «жерти» (вульг.)
псл. *želpati;
споріднене з двн. quёllan «бити джерелом», нвн. quellen «тс.», дінд. gálati «капає, стікає», гр. βαλανετον «купання»;
іє. *guel- «капати; кидати», до якого в слов’янській формі приєднано елемент -р-, що є, очевидно, давнім каузативним суфіксом, як у дінд. stha-p-aya-ti «зупиняє»;
в такому разі первісне значення псл. *želpati було «вливати, змушувати стікати (в себе)»;
п. żłopać «хлебтати, жадібно пити», слн. žlampáti (*žlapati), žlempáti (*žlepati) «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| βαλανετον «купання» | грецька |
| quёllan «бити джерелом» | давньоверхньонімецька |
| gálati «капає, стікає» | давньоіндійська |
| sthā-p-aya-ti «зупиняє» | давньоіндійська |
| *g<SUP>u̯</SUP>el- «капати; кидати» | індоєвропейська |
| quellen «тс.» | нововерхньонімецька |
| żłopać «хлебтати, жадібно пити» | польська |
| *želpati | праслов’янська |
| *želpati було «вливати, змушувати стікати (в себе)» | праслов’янська |
| žlampáti «тс.» (*žlapati), žlempáti (*žlepati) | словенська |
| *žlapati | словенська |
| žlempáti | словенська |
| *žlepati | словенська |
жльо́пати «хлебтати, дудлити»
очевидно, походить від п. żłopać «тс.», спорідненого з укр. [жоло́пати] «жерти» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| żłopać «тс.» | польська |
| жоло́пати «жерти» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України