ЖОВТОГАРЯЧИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

жовтогаря́чий «яскраво-жовтий, оранжевий»

очевидно, калька п. żółtogorący, gorącożółty «тс.», утвореного з прикметників żółty «жовтий» і gorący «гарячий; яскравий»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
żółtogorący польська
gorącożółty «тс.» польська
żółty «жовтий» польська
gorący «гарячий; яскравий» польська

жа́рий «вогняно-червоний, жовточервоний»

похідне утворення від жар;
щодо семантичного переходу пор. жовтогаря́чий;
аналогічне явище є в індоіранських мовах, де від кореня suk- з основним значенням «горіти» походять дінд. śukráḥ «ясний, яскравий, білий», sukláh «тс.», ав. suχro «червоний»;
р. [жары́] «блискітки; яскраве світло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жирий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
suχro «червоний» авестійська
śukráḥ «ясний, яскравий, білий» давньоіндійська
sukláḥ «тс.» давньоіндійська
suk- «горіти» індоєвропейська
жары́ «блискітки; яскраве світло» російська
жар українська
жовтогаря́чий українська

жовтогаря́чка «цмин пісковий, Helichrysum arenarium (L.) DC.» (бот.)

похідне утворення від жовтогаря́чий;
назва зумовлена кольором листочків обгортки суцвіття цієї рослини;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жовтогаря́чий українська

жовтожа́р «оранжевий колір»

складне утворення з основ прикметника жо́втий та іменника жар, паралельне до жовтогаря́чий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жо́втий українська
жар українська
жовтогаря́чий українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України