ЖОВТОГАРЯЧИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жовтогаря́чий «яскраво-жовтий, оранжевий»
очевидно, калька п. żółtogorący, gorącożółty «тс.», утвореного з прикметників żółty «жовтий» і gorący «гарячий; яскравий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
żółtogorący | польська |
gorącożółty «тс.» | польська |
żółty «жовтий» | польська |
gorący «гарячий; яскравий» | польська |
жа́рий «вогняно-червоний, жовточервоний»
похідне утворення від жар;
щодо семантичного переходу пор. жовтогаря́чий;
аналогічне явище є в індоіранських мовах, де від кореня suk- з основним значенням «горіти» походять дінд. śukráḥ «ясний, яскравий, білий», sukláh «тс.», ав. suχro «червоний»;
р. [жары́] «блискітки; яскраве світло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жирий
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
suχro «червоний» | авестійська |
śukráḥ «ясний, яскравий, білий» | давньоіндійська |
sukláḥ «тс.» | давньоіндійська |
suk- «горіти» | індоєвропейська |
жары́ «блискітки; яскраве світло» | російська |
жар | українська |
жовтогаря́чий | українська |
жовтогаря́чка «цмин пісковий, Helichrysum arenarium (L.) DC.» (бот.)
похідне утворення від жовтогаря́чий;
назва зумовлена кольором листочків обгортки суцвіття цієї рослини;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жовтогаря́чий | українська |
жовтожа́р «оранжевий колір»
складне утворення з основ прикметника жо́втий та іменника жар, паралельне до жовтогаря́чий;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жо́втий | українська |
жар | українська |
жовтогаря́чий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України